tag:blogger.com,1999:blog-83912071438283731762024-03-28T01:55:00.157+02:00Центр європейської інформації "Буковина-Європа"Блог Центру європейської інформації "Буковина-Європа" Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла ІвасюкаЦентр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.comBlogger2495125tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-57816590091447293042024-03-27T13:57:00.009+02:002024-03-27T13:57:56.083+02:00Бюджет ЄС-2024: зелений курс у пріоритеті, але безпека та оборона потребуватимуть додаткових ресурсів<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjXp5t9ri3fW_Lr735hycxFyvDVoyAwDZTkKDcebq_un_rigqOx4jNnRfMMly5LdyqiDPfElRa-oea03Drth7nDMG5cdgC6tx-p1uC_P5X77u2XjRyLqIQu21ZYB7I9fBl5cdakUWzjCTQfzC_mgxbG0n4GiFf2KciExfESys0XIzoBLIBanoNKGvhHGPm6/s630/630_360_1711358971-775.png" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjXp5t9ri3fW_Lr735hycxFyvDVoyAwDZTkKDcebq_un_rigqOx4jNnRfMMly5LdyqiDPfElRa-oea03Drth7nDMG5cdgC6tx-p1uC_P5X77u2XjRyLqIQu21ZYB7I9fBl5cdakUWzjCTQfzC_mgxbG0n4GiFf2KciExfESys0XIzoBLIBanoNKGvhHGPm6/w200-h114/630_360_1711358971-775.png" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Поточна безпекова ситуація в Європі та
світі вносить значні корективи у розподіл видатків ЄС на 2024 рік<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> <span> </span></span>Ще в листопаді 2023 року Рада ЄС та
Європейський парламент ухвалили бюджет ЄС на поточний 2024 рік.
Загалом бюджет Європейського Союзу передбачає збільшення зобов’язань до 189,6
млрд євро проти 186,6 млрд євро у 2023 році та водночас скорочення видатків –
із 168,6 млрд євро минулоріч до 142,63 млрд євро. Про це детальніше – у огляді центру
аналітичних досліджень «DiXi Group».<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Бюджетні зобов’язання (budget
commitments) стосуються коштів, закладених для фінансування програм ЄС
відповідно до довгострокового бюджетного планування, в той час як бюджетні
видатки (budget payments) є безпосередньо виділеними коштами на поточний рік
для покриття зобов’язань, якщо всі передумови для цього наявні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Традиційно сума видатків є меншою
порівняно із зобов’язаннями, що залежить від реальних умов у відповідному році.
Подекуди узгоджені зобов’язання можуть не реалізуватися, такі
зобов’язання відомі у бюджетному процесі ЄС як reste à
liquider (RAL). Водночас, наявність RAL не означає, що зобов’язання не
будуть виконані – відповідне фінансування відбудеться у майбутньому та буде враховано
у подальшому бюджетному процесі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Отже, зобов’язання на 2024 рік загалом
залишаються на рівні попереднього року або зростають у більшості напрямів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Втім, рівень передбачених видатків
знижується порівняно із 2023 роком загалом та у розрізі декількох окремих
напрямів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як бачимо, значні скорочення видатків у
2024 році наявні щодо напрямів «Природні ресурси та довкілля», а
також «Згуртованість, стійкість та цінності». Водночас, ці два напрями
залишаються найбільшими сферами фінансування ЄС у 2024 році.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Більшість скорочень у напрямі природних
ресурсів стосується кластеру, пов’язаного із розвитком сільського господарства
та морської політики (наприклад, скорочення видатків на понад 16% в
Європейському аграрному фонді з розвитку сільських територій), в той час як
кластер довкілля та клімату не зазнав жодних значних скорочень видатків.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У напрямі «Згуртованість, стійкість та
цінності» найбільші скорочення стосувалися Фонду згуртованості (Cohesion
Fund) (-60%), Європейського фонду регіонального розвитку (-50%), Європейського
соціального фонду (-44%). І хоча зазначені фонди мають пряме відношення до
розвитку політик Європейського зеленого курсу (ЄЗК), зокрема на регіональному
рівні, не можна говорити про згортання фінансування заходів ЄЗК загалом.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Наприклад, спостерігається значне зростання
видатків у рамках Інструменту з відновлення ЄС (European Union Recovery Instrument)
– на 153% порівняно із 2023 роком. Цей інструмент дозволяє країнам-членам ЄС
реалізувати масштабні проекти у рамках ЄЗК, що сприятимуть економічному
зростанню після кризи російського вторгнення до України, а також
попередньої кризи, пов’язаної з COVID-19.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Фінансування програм та фондів,
пов’язаних з ЄЗК, не зазнало критичних змін у інших напрямах бюджетного
фінансування ЄС. Наприклад, спостерігається лише незначне скорочення видатків
на програму Horizon Europe (менше 1%) та Фонд InvestEU (-11%). Винятком є
суттєве скорочення видатків на заходи цифровізації у рамках програми Connecting
Europe Facility (-34%), при збільшення видатків CEF для енергетичних проектів
майже на 3%.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Сферою, де видатки зросли найбільше,
стала «Безпека та оборона», де великі зміни стосуються фінансування
кластерів безпекової інфраструктури та охорони кордонів. Найбільше видатки
зросли для програми «Посилення оборонної промисловості» – від
тільки 343 млн євро у 2023 році до 78,5 млрд євро у 2024 році! Очевидно,
цьому значно сприяє погіршення ситуації на полі бою в Україні, а також
зростаюча російська загроза для інших країн Європи.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Також збільшення видатків передбачено і
для більшості програм із напряму «Добросусідство» (наприклад, Global Europe
Instrument). Водночас приблизно на чверть скоротилися заплановані видатки для
інструменту Pre-Accession Assistance, але з’явився окремий інструмент для
макроекономічної допомоги Україні (Ukraine Facility).<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Таким чином, поточна безпекова ситуація
в Європі та світі вносить значні корективи у розподілі видатків ЄС на 2024 рік
– зокрема, вимагаючи більшої пріоритизації оборонних інструментів та програм,
що також напряму стосуються допомоги Україні. Попри це, бюджет ЄС зберігає і
пріоритетність заходів ЄЗК, де певне скорочення видатків відбулося лише в
окремих програмах, здебільшого регіонального рівня – при збільшенні
фінансування для деяких інших програм та інструментів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Подальший розвиток подій визначатиме
баланс між забезпеченням оборони та безпеки і подальших реформ у напрямку ЄЗК.
Очікується, що уже до кінця березня Європарламент та Рада ЄС визначаться щодо
бюджетних пріоритетів на 2025 рік, надалі Єврокомісія підготує проєкт бюджету
ЄС на наступний рік.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Її зміст є виключною відповідальністю ГО
«ДІКСІ ГРУП» і за жодних обставин зміст не можна вважати таким, що
відображає позицію Європейського Союзу.</span><p></p><p></p>
<p class="MsoNormal" style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><o:p> </o:p></span></p>Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-23281896580116931292024-03-27T13:40:00.005+02:002024-03-27T13:40:44.945+02:00Що має змінювати Україна на шляху до ЄС<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVcitGh6Y6LtoaSxqhlRMhz0wure4BakgrnDK2Rn-ELWVEQwT-6rQRhkRwOhspZhSx8Seu8CLZ7h71ilKVgpK5m_SrK6t7wf2R7aGmYTrj9O0WSJeeo0jWBhkrkUWTI3mhLH57PWQ3Sogu1EV4arZ6yho4bKqkA_NHYcM9SIfn8vEXYZcdIhuDTNtLGxKf/s1000/64a33dc08b4b5.jpeg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="667" data-original-width="1000" height="133" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiVcitGh6Y6LtoaSxqhlRMhz0wure4BakgrnDK2Rn-ELWVEQwT-6rQRhkRwOhspZhSx8Seu8CLZ7h71ilKVgpK5m_SrK6t7wf2R7aGmYTrj9O0WSJeeo0jWBhkrkUWTI3mhLH57PWQ3Sogu1EV4arZ6yho4bKqkA_NHYcM9SIfn8vEXYZcdIhuDTNtLGxKf/w200-h133/64a33dc08b4b5.jpeg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Ситуація на наших західних кордонах —
чіткий сигнал про те, що шлях приєднання до Європейського Союзу не буде
простим. І не лише з точки зору діалогу з нашими партнерами та майбутніми
конкурентами в Європі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Україна має колосальне «домашнє
завдання», яке безумовно має бути виконане на шляху до ЄС. За оцінкою
Івана Нагорняка з урядового Офісу євроінтеграції, імплементація законодавства
ЄС Україною визначена у переліку із більш ніж 27 000 актів, які потребують
гармонізації. Кожне міністерство та відомство України отримає свій «пакет»
нормативних актів, які потребують узгодження з нормами та вимогами Євросоюзу.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Окрім широко відомих громадськості та
резонансних стандартів ЄС, як щодо судової чи антикорупційної системи, майбутня
дорожня карта виконання стандартів Євросоюзу для України міститиме і такі
блоки, як регулювання внутрішнього ринку, санітарні та фітосанітарні норми, аби
українська агропродукція відповідала стандартам та нормам ЄС тощо.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Україні доведеться пройти складний шлях
у сфері охорони навколишнього середовища, норми щодо якого доволі жорсткі в ЄС.
Як відомо, навіть там останнім часом ця проблема викликала протести фермерів з вимогами
переглянути темпи «зеленого переходу». У цих аспектах і сам ЄС знаходиться в
процесі внутрішнього діалогу з усіма зацікавленими сторонами. Так само Україна
має пройти складний шлях пошуку компромісу з власними виробниками, передовсім в
індустріальній сфері та енергетиці, які роблять найбільший внесок в емісію СО2.
Але і уникнути вирішення цих викликів ми не зможемо, адже дотримання «зелених
стандартів» — неодмінна умова вільного доступу українських товарів на ринки не
лише ЄС, але й інших країн — Україна буде «підтягуватись» до глобальних
екологічних стандартів. Тож окрім складнощів та викликів, українські виробники
отримуватимуть спрощений та розширений доступ на світові ринки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>За даними «Інституту економічних
досліджень та політичних консультацій», існує необхідність першочергової
гармонізації близько 3 000 норм законодавства із згаданих близько 27 000 до
вимог ЄС. Із тих, що потребували імплементації 4400 Україна вже виконала 1400,
залишилось ще 3000.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">Законодавство ЄС містить 35 базових
розділів. Вони охоплюють сферу від конкуренції, вільного руху товарів і послуг
до ринків капіталу, соціальної, медійної та культурної політики.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Результати моніторингу гармонізації
законодавства і стандартів України за 2023 рік, проведеного європейськими
інституціями, вказує на чималу кількість напрямів, де Україна ще має працювати
над досягненням прогресу. Звісно, зараз країна стикається з викликами воєнного
часу, як, наприклад, неможливість проведення виборів. Але є сфери реформування,
на які поточна ситуація не має безпосереднього пливу, тож ЄС чекатиме видимого
прогресу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як, наприклад, реформа державного
управління, де «досягнуто незначного прогресу… …реформа сповільнилася або
зупинилась», хоча ЄС визнає високі досягнення у сфері цифровізації.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Децентралізація державного управління —
«після успішного завершення територіальної частини децентралізації, інші
елементи реформи ще мають бути завершені». В тому числі звіт вказує на
необхідність зміцнення фінансової бази місцевої влади шляхом удосконалення
процедур адміністрування податків, нового розподілу повноважень щодо такого адміністрування,
удосконалення моделі податку на майно.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>До речі, європейський звіт про прогрес
України у сфері гармонізації законодавства містить 69 згадувань щодо
податків та оподаткування, включаючи ПДВ, акцизний податок та корпоративний
податок. Але тут поступ відзначений доволі скромно: «Україна має певний рівень
підготовки у сфері оподаткування… …Це забезпечує певний прогрес у цій сфері
політики».<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Серед зобов’язань України у черзі на
виконання — досягнення нового рівня адаптації законодавства з ПДВ та акцизного
податку до директив ЄС. Тут слід зазначити, що акцизне оподаткування України
вже частково відповідає аcquis сommunautaire . Цей поступ може вийти на новий
рівень: нещодавно Кабінет Міністрів зареєстрував у парламенті проект закону
№ 11090 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду
ставок акцизного податку на тютюнові вироби». Ідеться про перегляд ставок
акцизного податку в Україні у відповідності до стандартів ЄС та можливість
заробити додаткові бали саме за параметром сумісності податкових політик. Тут
існує чітка та обов’язкова до виконання Директива Ради 2011/64/ЄС щодо
структури та ставок акцизного податку, яка, зокрема, вимагає встановити
мінімальний акциз на сигарети у розмірі 90 євро за 1000 штук. Уряд та
Міністерство фінансів планує досягнути його в 2028 році та зафіксувати ці
ставки в євро (замість гривні, як зараз). На додаток в українському акцизному
законодавстві з’явиться прогресивна норма, яка діє в більшості країн ЄС,
про впровадження диференційованого акцизу на тютюновмісні вироби для
електричного нагрівання (ТВЕН), про що для країн-членів існує пряма рекомендація
Єврокомісії.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Митне законодавство України Євросоюз
також відзначає як «не повністю погоджене з законодавством ЄС» — без виконання
цих стандартів та критеріїв наша країна не зможе бути частиною єдиного
європейського ринку. Окрім того, Україні слід оновити законодавчі вимоги та
гармонізувати їх з нормами ЄС у сфері захисту персональних даних.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>І головне в гармонізації українського
законодавства зі стандартами ЄС — це не лише перенесення у вітчизняне
законодавство чітких правових норм та прямих імперативів, але й дотримання
стандартів і цінностей. Без них реформи в інших сферах не гарантують членства в
ЄС. Зокрема, Євросоюз визнає досягнення України у гуманітарній сфері, зокрема
такі важливі реформи як новий закон про ЗМІ, ратифікацію Стамбульської
конвенції та державну стратегію гендерної рівності, захист основоположних прав
людини.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Не меншою цінністю ЄС бачить і принципи
економічної політики загалом. У цій царині Україні також не вдасться уникнути
реформ. У моніторинговому звіті ЄС вказано, що через наслідки повномасштабного
вторгнення Росії, що триває, а також наявні структурні економічні
проблеми, українська економіка перебуває між ранньою стадією та
певним рівнем підготовки до створення функціонуючої ринкової економіки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Євроінтеграція не буде легким процесом:
коли поляки вступали до ЄС, страйкували фермери Франції та Німеччини. Але нині
Польща — повноправний член європейської родини. І реформи ми проводимо не на
догоду єврочиновникам чи структурам ЄС, а заради кращого майбутнього України,
її модернізації, відкритої взаємодії зі світом.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Адже саме заради цього Україна вже понад
десять років протистоїть агресії, метою якої є позбавлення нашої держави
європейських перспектив.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Ми маємо долати не лише шлях спротиву та
захисту незалежності, але й не менш наполегливо рухатись шляхом європейської
інтеграції.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-90487429662240099222024-03-27T13:31:00.006+02:002024-03-27T13:31:44.576+02:00Apple, Google і Meta потрапили під перше розслідування у межах Закону ЄС про цифрові ринки<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD4jCYVHI9pJdb2d7F__xeCO8FGtpoxle4RizxICa8vL4O84w3ihDHz1oiOZ-qdlfsAqHmqsR6Kq2PcnDyvKR395RFt5dAodxVn76EtfkWc-QGg4XvOZ0R8ycAfM05_dpMPbGG8hNj3xCPbxpJJ1dPvLkqWDLlZ6iLLJaFd5r9NkfMKFTk9U0pTocmLVT6/s720/660165b68c633.png" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhD4jCYVHI9pJdb2d7F__xeCO8FGtpoxle4RizxICa8vL4O84w3ihDHz1oiOZ-qdlfsAqHmqsR6Kq2PcnDyvKR395RFt5dAodxVn76EtfkWc-QGg4XvOZ0R8ycAfM05_dpMPbGG8hNj3xCPbxpJJ1dPvLkqWDLlZ6iLLJaFd5r9NkfMKFTk9U0pTocmLVT6/w200-h125/660165b68c633.png" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Порушення можуть призвести до штрафів у
розмірі до 10% світового річного обороту компаній.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Платформи Apple, Alphabet, Google і Meta
стали об’єктами у розслідуванні щодо потенційних порушень Закону про цифрові
ринки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> <span> </span></span>Про це пише Reuters з
посиланням на антимонопольні органи ЄС.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Закон, який набув чинності 7 березня,
вимагає від шести компаній, які надають такі послуги, як пошукові системи,
соціальні мережі та додатки-месенджері, що використовуються іншими компаніями,
дотримуватися вказівок для забезпечення рівних умов для своїх конкурентів і
надання користувачам більше вибору.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Порушення можуть призвести до штрафів у
розмірі до 10% світового річного обороту компаній.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Європейська комісія заявила, що
підозрює, що заходи, вжиті фірмами, не забезпечують ефективного дотримання
закону.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Антимонопольний орган ЄС розгляне
правила Alphabet з управління Google Play та самоналаштування у пошуковику
Google, правила Apple щодо керування в App Store і сторінок вибору для Safari,
а також модель Meta “оплати або згоди”.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У лютому британська газета Financial
Times написала, що ЄС накладе на Apple перший в історії штраф у
справі про доступ до музичних додатків. Тоді повідомлялося, що з технічного
гіганта можуть стягнути 500 мільйонів євро.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-2578805771785198762024-03-27T13:26:00.004+02:002024-03-27T13:26:20.160+02:00ЄС придбає ще 12 літаків для боротьби з лісовими пожежами <p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> <span> </span></span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Єврокомісія виділяє 600 млн євро на
придбання ще 12 літаків для боротьби з лісовими пожежами, їх розмістять у
країнах, які найчастіше потерпають від цього стихійного лиха.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як пише "Європейська правда",
про це повідомили у пресслужбі ЄК.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Нові 12 літаків, які придбають за кошти
з бюджету ЄС, будуть залучені для боротьби з пожежами по всій території
Євросоюзу. Постачання має відбутися у 2027 році.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Місцями розміщення літаків стануть
Хорватія, Греція, Італія, Франція, Іспанія та Португалія, які найчастіше потерпають
від лісових пожеж у спекотні літні місяці. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Цього ж дня Хорватія підписала угоду з
канадською компанією про придбання літака для гасіння пожеж; нещодавно подібну
угоду підписала Греція. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомляли, цьогоріч зима у Греції
стала найтеплішою в історії, у зв’язку з чим побоюються ще більшої
проблеми з лісовими пожежами з настанням літа. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Подібні тенденції спостерігалися майже у
всіх країнах. В Іспанії у січні стовпчики термометра у деяких іспанських
регіонах піднялись майже до 30 градусів за Цельсієм.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>За даними служби моніторингу зміни
клімату Європейського Союзу, січень 2023 року став найтеплішим місяцем за
всю історію спостережень.</span><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-53732508650571161532024-03-27T12:27:00.002+02:002024-03-27T12:27:14.559+02:00Politico: декілька країн ЄС проти продовження безмитного ввезення товарів з України<p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Сьогодні посли Євросоюзу матимуть
зустріч щодо цього.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Посли Євросоюзу зустрілися вранці для обговорення торговельних пільг для України ще на рік. Однак
невідомо, з яким результатом завершиться зустріч, адже декілька країн
виступають проти продовження, пише Politico з посиланням на двоє дипломатів
ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Минулого тижня Франція і Польща, як і
Угорщина та Словаччина, відхилили компромісну угоду щодо розширення безмитного
доступу України до ЄС. Париж і Варшава навіть стверджували, що нових обмежень
на мед і зерно недостатньо.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span><span> </span> </span><span> </span><span> </span>"Макрон і Туск займаються проукраїнською
риторикою, але не мають жодних проблем відмовитися від єдиного варіанту, який є
в українців для певної економічної діяльності. Тож ці лідери готові заплатити
Україні 50 мільярдів євро однією рукою, а іншою рукою забрати свої
доходи", – сказав Politico дипломат країни, яка підтримує торговельні
послаблення для України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Після початку масштабного вторгнення
Росії ЄС скасував тарифи на український імпорт, аби підтримати українську
економіку. Це було особливо важливим через блокаду росіянами морських шляхів
експорту зерна з України. Але раптова поява безмитних зернових заполонила ринки
сусідніх країн, таких як Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія, що
викликало гнів місцевих фермерів, які вважали недорогий український імпорт
нечесною конкуренцією. Уряди у відповідь запровадили односторонні
неузгоджені заборони, які Єврокомісія називала незаконними, несправедливими та
такими, що суперечать принципу солідарності.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Як тимчасове рішення у травні 2023 виконавча
влада ЄС дозволила винятково транзит чотирьох конкретних українських
продуктів – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – через п’ять східних
країн, але без права залишатися на їхніх ринках для внутрішнього споживання чи зберігання.
Це рішення діяло до вересня 2023, але Польща, Угорщина і Словаччина знову
запровадили власні заборони. Попри це, в 2023 країнам вдалося досягти згоди на
продовження дії лібералізації.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У січні 2024 міністри сільського
господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини і Угорщини звернулися до
Брюсселя з вимогою запровадити ввізне мито на українське зерно. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>31 січня Єврокомісія рекомендувала
продовжити торговельну лібералізацію, але з деякими змінами. Для найбільш
чутливих продуктів – м’яса птиці, яєць і цукру – передбачено екстрене
гальмування, яке стабілізувало б імпорт на рівні середніх обсягів імпорту в
2022 і 2023. Після цього фермери відновили в протести, а в Польщі деякі навіть
висипали українське зерно з вагонів і вантажівок, при цьому ця продукція йшла
транзитом до інших країн ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Українська продукція не є єдиною
причиною невдоволення фермерів у країнах Євросоюзу. Вони також виступають проти
екологічних правил та інших непов'язаних із Україною норм.</span><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-33335951976476222172024-03-26T15:47:00.007+02:002024-03-26T15:47:38.185+02:00У Євросоюзі введуть миттєві банківські перекази<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjoLwzAm7Jmy5FjcrpbrlQtaQd2oHu1Vl984IdZMEzuoATaJsotpOVOWx7WPxvJUInKoBsql8WlTT5Dd8zstxKD02N82dZwXS-AsfQUcnCnQdTeOh1kiXlxH-x01kQY-3jRiVMrIjJSL64Koyi6Du4oqg-XvhbazhT_tPXm52knCKkgDIpPbaZp786521M9/s720/6600485c7ba0f.jpeg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjoLwzAm7Jmy5FjcrpbrlQtaQd2oHu1Vl984IdZMEzuoATaJsotpOVOWx7WPxvJUInKoBsql8WlTT5Dd8zstxKD02N82dZwXS-AsfQUcnCnQdTeOh1kiXlxH-x01kQY-3jRiVMrIjJSL64Koyi6Du4oqg-XvhbazhT_tPXm52knCKkgDIpPbaZp786521M9/w200-h125/6600485c7ba0f.jpeg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>За новими правилами всі перекази в євро
всередині всього Євросоюзу повинні виконуватися протягом 10 секунд.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>У Європарламенті проголосували за
введення миттєвих банківських переказів на території Європейського союзу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це із посиланням на DW пише Суспільне.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зазначається, що, згідно із новиними
правилами, всі перекази в євро всередині всього Євросоюзу повинні будуть
виконуватися протягом 10 секунд незалежно від дня і часу доби.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Також ця норма стосуватиметься і тих
держав-членів ЄС, де євро не є національною валютою. До них застосують довший
перехідний період. Також для них зроблять виняток для переказів, які здійснюються
не в робочий час.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">Як йдеться у повідомленні, за миттєві
перекази не можна буде стягувати комісію більшу, ніж за звичайні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Нове правило набуде чинності через 20
днів після офіційної публікації. Загалом фінансові інституції всередині ЄС
матимуть 9 місяців, щоб підготуватися до ввімкнення режиму миттєвих переказів,
і 18 місяців - до їхнього відправлення.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У 2024 році Національний банк України
ініціює процес приєднання України до Єдиної зони платежів в євро (SEPA). З
початку цього року почався перехідний період для страхового ринку, який
має привести банківську систему України до повної відповідності європейським
стандартам.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-30949485911186917392024-03-26T15:43:00.004+02:002024-03-26T15:43:21.864+02:00ЄС може закрити "фінансову дірку" для України замість США - CNN<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiPMdMDD844ToaZxmQWkVyQwN242-sqI8RZSiu_cfPTJYkj51uwBuSKzUvPIilqlB9tZFkFMQT1mpa90M0-CCLi9NZ8A6rqV5RuRe825lpc-7mOo_KHYMsfptCkX_HQnF1SnTd1ANGX3G9883DvD_k-q1f2wsbzARGQhcEOwziX1p6kNQyS8SDFMzWdLDbL/s1036/21bdcf8ccdda215648db48603216e578.jpeg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="648" data-original-width="1036" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiPMdMDD844ToaZxmQWkVyQwN242-sqI8RZSiu_cfPTJYkj51uwBuSKzUvPIilqlB9tZFkFMQT1mpa90M0-CCLi9NZ8A6rqV5RuRe825lpc-7mOo_KHYMsfptCkX_HQnF1SnTd1ANGX3G9883DvD_k-q1f2wsbzARGQhcEOwziX1p6kNQyS8SDFMzWdLDbL/w200-h125/21bdcf8ccdda215648db48603216e578.jpeg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Основна складність у тому, що у
Євросоюзі все працює у політичній площині.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>У Європи є всі можливості, щоб закрити
"фінансову дірку" для України після того, як у Конгресі США
заблокували допомогу для Києва, але для цього потрібна політична воля лідерів
країн.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Світовий банк повідомляв, що ВВП Росії
становить $2,24 трлн, тоді як країн Євросоюзу – $16,75 трлн. Таким чином, на
думку аналітиків, у Європи є набагато більше можливостей протриматися, якщо
війна перейде на рейки економічного виснаження. Іншими словами, пише видання, у
Європи є гроші, щоб закрити потреби України, через недофінансування з боку США.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Журналісти пишуть, що основна складність
у тому, що Євросоюз складається з 27 країн, кожна з яких має власну зовнішню
політику, тому це все працює у політичній площині. Деякі країни є членами НАТО,
їм зручно купувати зброю у США та відправляти українцям. Ряд країн знаходяться
у безпосередній близькості від Росії і не відчувають захищеності, тоді як інші
перебувають далеко і хочуть й надалі активно торгувати з РФ.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Аналітики вважають, що за період війни
європейське мислення еволюціонувало. Спочатку у Брюсселі думали лише про
фінансову підтримку та приймання біженців, тоді як США допомогли зброєю, однак
тепер у Європі все більше серйозно ставляться саме до оборонного озброєння.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У Євросоюзу вже оприлюднили план
розвитку оборонної промисловості, яка могла б конкурувати з російською. Наразі
цей план довгостроковий і далекий від того, щоб стати реальністю, але через
нього вже деякі країни Євросоюзу стають у незручне становище. Це стосується
питання чи варто гроші ЄС витрачати за межами блоку, де будувати заводи тощо.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Країни Східної Європи намагаються
переконати всіх інших у тому, що безпека України — це безпека Європи. Вони
прагнуть посилити блок НАТО настільки, щоб навіть такий диктатор як Путін
розумів всю безперспективність можливого нападу на країни Альянсу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Разом з тим затягування бойових дій може
призвести до "втоми від війни".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"І це саме та точка, в якій
європейське мислення може піти одним із двох шляхів: переконатися, що Україна
переможе Росію заради всього континенту або запитати, а яке це має відношення
до нас? Так, Європа може заповнити прогалину, залишену США, і в деяких аспектах
намагається це зробити. Але все залежить від того, чи зможуть найбільші
союзники України в Європі продовжувати вигравати суперечку", –
підсумовується в статті.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Нагадаємо, раніше повідомлялося,
що Україна отримає новий пакет військової допомоги від Великої
Британії, вартість якого становить 60 млн фунтів стерлінгів (близько 75,5
млн дол. США).<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Крім того, ми раніше інформували, що
декілька конгресменів з Палати представників США від Демократичної партії дали
зрозуміти, що не підтримають ініціативу про усунення з посади
спікера-республіканця Майка Джонсона, якщо він винесе на голосування законопроєкт
про допомогу Україні.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-22178563447279439722024-03-26T14:24:00.004+02:002024-03-26T14:24:24.775+02:00Стефанішина: Єврорада підтримала продовження лібералізації торговельного режиму з Україною ще на рік<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgkbW5ugDGj2Z64mFtQcdtBC_jxQ7ibUGJZQdIxGCwOOhvaHSzpOdnKetRrL9RaFpPI-VMVReATcxK_lX05WiLfxFfw6JZL16E7PlTgvgsrKRULv9CUMQg7uvzOgskWjy8aj5Uo4UUaC9SLa202SrYOxJCyABLGPWFks-Yq7VxXOymG4-cxecrDWQpH96TI/s720/65fdc7f0dd2ee.jpeg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgkbW5ugDGj2Z64mFtQcdtBC_jxQ7ibUGJZQdIxGCwOOhvaHSzpOdnKetRrL9RaFpPI-VMVReATcxK_lX05WiLfxFfw6JZL16E7PlTgvgsrKRULv9CUMQg7uvzOgskWjy8aj5Uo4UUaC9SLa202SrYOxJCyABLGPWFks-Yq7VxXOymG4-cxecrDWQpH96TI/w200-h125/65fdc7f0dd2ee.jpeg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Наразі триває узгодження остаточного
рішення Євроради.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Європейська рада на засіданні 21-22
березня підтримала продовження ще на рік лібералізації торговельного режиму з
Україною.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Про це повідомила віцепрем'єр із
питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, передає
"Інтерфакс-Україна".<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Угода передбачає пільгові умови для
українського експорту в ЄС. Але узгодження остаточного рішення від Євроради ще
триває, залишається низка технічних питань.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Рішення щодо торговельної
лібералізації обговорювалося під час засідання Європейської ради. Лідери ЄС
підтримали важливість продовження автономних торговельних преференцій. Процес
узгодження триває", - уточнила Стефанішина. <span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Віцепрем'єр розповіла, що у
висновку за підсумками засідання Ради йдеться, що вона закликає продовжити
роботу без зволікання щодо вирішення питань, пов'язаних із автономними
торговельними преференціями для України, "у справедливий і збалансований
спосіб".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У документі закріпили необхідність
пошуку довгострокового рішення в межах Угоди про асоціацію ЄС-Україна, зони
вільної торгівлі.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-14631625294461193932024-03-26T13:31:00.000+02:002024-03-26T13:31:09.538+02:00Референдум про вступ до Євросоюзу: КС Молдови відхилив скаргу комуністів і соціалістів<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEin6gmUqknCe1vRFjBFCjEKW5yx4d_lxmzdGQvJqGMufdqH17Y5ITQMGhaMvfAZJ_ZnblTCxeH3BYhpZndg1UeVW7cSXlHR12g-F09lv89RoMLch2mBWjj6sNTSqMUPjsnxCE4e_MUZo7vIxq7Ck1XMBJqVTgKTbIH-qFRZZh8VEf3tI2AvT7NuTEXnjTQF/s630/630_360_1682340443-590.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEin6gmUqknCe1vRFjBFCjEKW5yx4d_lxmzdGQvJqGMufdqH17Y5ITQMGhaMvfAZJ_ZnblTCxeH3BYhpZndg1UeVW7cSXlHR12g-F09lv89RoMLch2mBWjj6sNTSqMUPjsnxCE4e_MUZo7vIxq7Ck1XMBJqVTgKTbIH-qFRZZh8VEf3tI2AvT7NuTEXnjTQF/w200-h114/630_360_1682340443-590.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Конституційний суд Молдови відхилив
скаргу Блоку комуністів та соціалістів на зміни до виборчого законодавства з
метою провести одночасно з президентськими виборами референдум щодо вступу
Молдови до ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Як передає Укрінформ, про це
повідомляє NewsMaker.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Конституційний суд визнав неприйнятним
звернення депутатів від Блоку комуністів та соціалістів щодо конституційності
поправок у Кодексі про вибори, які передбачають проведення республіканського
референдуму в один день з виборами.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>У своєму рішення судді КС зазначили, що
рекомендовані норми щодо проведення референдумів, переглянуті Венеційською
комісією у червні 2022 року, не виключають можливості проводити референдуми в
один день з виборами.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Президентка Молдови Мая Санду 24 грудня
2023 року запропонувала парламенту організувати у Молдові референдум щодо
питання вступу країни до ЄС. Глава держави вважає, що референдум можна буде
провести восени 2024 року.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Після того парламент Молдови схвалив
зміни до виборчого кодексу, щоб уможливити це голосування одночасно з виборами.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомляв Укрінформ, у березні 2022
року президент Молдови Мая Санду підписала заявку на вступ Молдови в ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>14 грудня 2023 року лідери країн-членів
Євросоюзу вирішили розпочати переговори про вступ України та Молдови до ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Санду заявила, що референдум про вступ
Молдови в ЄС відбудеться у жовтні цього року.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-83099480621796867672024-03-26T13:09:00.002+02:002024-03-26T13:10:49.095+02:00Шмигаль: Прогрес виконання угоди про асоціацію з ЄС становить 77%<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhOL1EuLLbn7S6RZT0ZCMcuN-GlhxAchrCnu24GIJOjAMixKNNzl1voLcJ5G7T1R9_Q39fg93PfnX2opHY2ZvZGC7z-xxXXK2LnWCVRYTgIEaR3OPrEd6v-J2BiUuuVwSEFkjtLt17XCJc-gBB4vqIuoQzChridDEMJp30V8dnrXCjY3zDRT4hYDzKf077E/s720/65fdb11d8fcc0.jpeg" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhOL1EuLLbn7S6RZT0ZCMcuN-GlhxAchrCnu24GIJOjAMixKNNzl1voLcJ5G7T1R9_Q39fg93PfnX2opHY2ZvZGC7z-xxXXK2LnWCVRYTgIEaR3OPrEd6v-J2BiUuuVwSEFkjtLt17XCJc-gBB4vqIuoQzChridDEMJp30V8dnrXCjY3zDRT4hYDzKf077E/w200-h125/65fdb11d8fcc0.jpeg" width="200" /></a></div><h4 style="line-height: normal; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><p><span style="font-weight: normal;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span>Прем'єр повідомив, що у першій половині
цього року "маємо розпочати фактичні переговори про наш вступ". <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Загальний прогрес виконання Угоди про
асоціацію України з Євросоюзом становить 77%.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Про це повідомив на засіданні уряду 22
березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль.<span></span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span style="font-weight: normal;"> </span></span><span style="font-weight: normal;">"Це +5% за минулий рік", -
підкреслив Шмигаль.<br /></span></span><span style="font-weight: normal;"><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>За його словами, цього тижня провели
дев’яте засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Прем'єр передав 20 березня
затверджений урядом план для Ukraine Facility президентці Європейської комісії
Урсулі фон дер Ляєн.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Очікуємо на його погодження
європейською стороною. Цей план суттєво прискорить наш шлях до ЄС", -
сказав глава уряду.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Прем'єр повідомив, що у першій половині
цього року "маємо розпочати фактичні переговори про наш вступ". <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Переговорна рамка є. Очікуємо на
затвердження найближчим часом... <span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Переговори будуть відбуватися одночасно з
секторальною інтеграцією. Ключове для нас зараз — це продовження економічного
безвізу, тобто безмитної торгівлі з ЄС. Маємо попереднє погодження. Продовжуємо
відстоювати інтереси України та наших виробників", - зазначив Шмигаль.</span></span><p></p><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14pt;"><o:p style="font-weight: normal;"> </o:p></span></h4><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-69935522148204949112024-03-25T17:55:00.011+02:002024-03-25T17:55:57.373+02:00Штати мають підтримувати Україну до її членства в Євросоюзі та НАТО - сенатор Кардін<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisUZ-MpW3krM693BM8J9hSusFOoCZx61fKHBoAE-N7CeEiXS9qNmeF-Kh6JCcwFKBW_KiMXEztoHE4jqzkhnjkObEQEIqaM2rt3TA2DXqTQrExr-NtT69qpCZS3PYFdxMkM0h-bJNOhO6F8nsU8N2QXAMXeVGG3yNVXAsjrScb-Y38-bcrBIkd5kbB-OEN/s630/630_360_1623160993-862.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEisUZ-MpW3krM693BM8J9hSusFOoCZx61fKHBoAE-N7CeEiXS9qNmeF-Kh6JCcwFKBW_KiMXEztoHE4jqzkhnjkObEQEIqaM2rt3TA2DXqTQrExr-NtT69qpCZS3PYFdxMkM0h-bJNOhO6F8nsU8N2QXAMXeVGG3yNVXAsjrScb-Y38-bcrBIkd5kbB-OEN/w200-h114/630_360_1623160993-862.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span>У Конгресі США існує значна підтримка
України з боку обох партій, а також розуміння, що Америка має продовжувати
підтримку українців не лише в умовах війни, але й після неї – допоки країна не
реалізує своїх прагнень приєднатися до ЄС і НАТО.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це заявив у зверненні до учасників
Київського безпекового форуму голова Комітету Сенату США з питань міжнародних
відносин Бен Кардін, передає власний кореспондент Укрінформу.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Важливо не тільки підтримувати вас у
цих зусиллях сьогодні, ми повинні підтримувати Україну і в майбутньому,
допомогти вашій країні відновитися з попелу цієї війни, а також забезпечити
довгостроковий та міцний мир у всій Європі. Це означає підтримувати вас на
кожному кроці, поки ви не станете членами НАТО та Європейського
Союзу», - підкреслив американський сенатор.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Він запевнив, що багато представників
обох партій «глибоко переживають» за долю України та підтримують боротьбу
українців, яка має досягти перемоги над РФ.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У цьому контексті він відзначив
важливість ухвалення обома палатами Конгресу США законопроєкту, який передбачає
понад 60 млрд євро підтримки України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Я пишаюся, що ми в Сенаті ухвалили цей
документ на двопартійній основі. Зараз настав час для Палати представників
довести його до фінішу», - наголосив глава сенатського комітету.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Кардін також позитивно відзначив
реформи, реалізовані в Україні в умовах війни, та мужність українців, які
продовжують протистояти російській навалі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю
голова Комітету закордонних справ польського парламенту Павел Коваль закликав</span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt; mso-ansi-language: UK;"> </span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">посилити
тиск на західних лідерів щодо членства України в ЄС і НАТО, і таким чином
«виправити багато історичних помилок».<o:p></o:p></span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-45491386831616640392024-03-25T17:51:00.006+02:002024-03-25T17:51:29.863+02:00ЄС ніколи не визнає «вибори» на окупованих територіях України<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCxO71z3YnKNf3KRyPBBPzgGrkoJjzdZUVtU3DUGVZ_j4WSzCqM_4McLwQ_cnUJ9mj4Qi6c73ZmC1sxM2I-f7Qp3hPAM4cBPaIvdUtsW90pxappzHQKYNbfZIQadzqnBzDXSHVeH4LKLtGlXE98U_xKn9q8dTrgtPYKt5V8nd5ZR5uHsSLjp7cHi5mulBk/s630/630_360_1476943206-8569.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCxO71z3YnKNf3KRyPBBPzgGrkoJjzdZUVtU3DUGVZ_j4WSzCqM_4McLwQ_cnUJ9mj4Qi6c73ZmC1sxM2I-f7Qp3hPAM4cBPaIvdUtsW90pxappzHQKYNbfZIQadzqnBzDXSHVeH4LKLtGlXE98U_xKn9q8dTrgtPYKt5V8nd5ZR5uHsSLjp7cHi5mulBk/w200-h114/630_360_1476943206-8569.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Лідери країн ЄС наголосили, що ніколи не
визнають результатів російських «виборів» на тимчасово окупованих територіях
України та будуть об’єднувати зусилля із міжнародними партнерами для
притягнення Росії та її керівництва до відповідальності за воєнні злочини.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це йдеться у резолюції Європейської
ради за підсумками дводенного саміту ЄС, повідомляє Укрінформ.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>«Європейська рада рішуче засуджує
порушення Росією прав людини на окупованих українських територіях, включаючи
депортацію дітей. Вона твердо заперечує і ніколи не визнає незаконні так
звані вибори, організовані Росією на тимчасово окупованих територіях
України, включаючи Крим, Севастополь, Донецьку, Луганську, Запорізьку та
Херсонську області, або їх (виборів – ред.) результати», - йдеться у документі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зазначається, що Росія та її керівництво
мають відповісти за розв’язування агресивної війни проти України та інші
злочини відповідно до міжнародного права, а також за шкоду, заподіяну Україні
цією війною.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Європейська рада підтримує зусилля,
включаючи діяльність Основної групи, із створення трибуналу для засудження за
злочин агресії проти України, який має одержати якомога ширшу міжрегіональну
підтримку та легітимність, а також майбутній механізм компенсацій», -
наголошується у документі Європейської ради.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомлялося, у Брюсселі 21-22
березня відбулося засідання Європейської ради, під час якого лідери
країн-членів ЄС розглянули питання щодо невідкладного збільшення військової
допомоги для України, нарощування потенціалу європейської оборонної
промисловості, зміцнення оборонних спроможностей та економічної стійкості Європейського
Союзу.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-32696909127315590382024-03-25T17:48:00.001+02:002024-03-25T17:48:11.308+02:00Уряд підтримав поступове наближення акцизів до мінімального рівня в ЄС<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6zvNjdSt5HC5twxMYWz6iGxFrwXwfFkFH8f9-h-WpDDecS2TwPu-Ryjz7M0JbkJVSyBAE0CzSFCj5IJbMO6UVQVOoK8KlBqh3swBYfHuF9wicrxT7xIa8DO9vZ4-ulm_XP-oz_0wSCTMjES3sF3b0U9fsBzB-ZXO_iHTGCM0KctVIXSre_zE1Qy_BwlwE/s630/630_360_1659708198-453.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg6zvNjdSt5HC5twxMYWz6iGxFrwXwfFkFH8f9-h-WpDDecS2TwPu-Ryjz7M0JbkJVSyBAE0CzSFCj5IJbMO6UVQVOoK8KlBqh3swBYfHuF9wicrxT7xIa8DO9vZ4-ulm_XP-oz_0wSCTMjES3sF3b0U9fsBzB-ZXO_iHTGCM0KctVIXSre_zE1Qy_BwlwE/w200-h114/630_360_1659708198-453.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Кабінет Міністрів 22 березня схвалив
проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо
наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу в частині
акцизного податку».<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> <span> </span></span>Як передає Укрінформ, про це
повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зазначається, що перегляд акцизів обумовлений
необхідністю наближення національного законодавства до законодавства
Європейського Союзу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Зокрема, документом запропоновано внести
низку змін до Податкового кодексу України. Йдеться, зокрема, про приведення у
відповідність до норм Директиви Ради ЄС №92/83/ЄЕС класифікації алкогольних
напоїв, які в Україні називають терміном «проміжні продукти» - вина та інші
зброджені напої (коди 2204, 2205, 2206 згідно з Українською класифікацією
товарів зовнішньоекономічної діяльності).<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Також пропонується збільшити розмір
ставки акцизного податку для проміжних продуктів із 8,42 до 12,23 грн за 1 літр
(на 3,81 грн), тобто до рівня чинної ставки на вина ігристі та вина газовані<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Крім того, передбачається поступово,
протягом 4 років, привести розміри ставок акцизного податку на пальне до
мінімальних рівнів таких ставок, встановлених в ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У Мінфіні очікують, що впровадження
положень законопроєкту дозволить забезпечити додаткові надходження до
держбюджету у другому півріччі 2024 року.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зокрема, від операцій з реалізації
пального - на 1,6 млрд грн у середньому за місяць; з них 1,3 млрд грн від
акцизного податку та 292 млн грн від податку на додану вартість. Від операцій з
реалізації проміжних продуктів - на 4,5 млн грн за місяць від акцизного податку.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомлялось, уряд погодив
зміни до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного
податку на тютюнові вироби.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-14071354866207516702024-03-25T17:42:00.005+02:002024-03-25T17:42:27.501+02:00План для Ukraine Facility: які реформи фінансуватиме ЄС в Україні<p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Яких реформ ЄС очікує від України в
обмін на 50 мільярдів євро впродовж наступних трьох років?<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Уряд затвердив остаточну версію
Плану для Програми ЄС Ukraine Facility. Далі План передадуть на оцінку
Європейській комісії та подальше затвердження Європейською радою. <span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>З одного боку, це технічний документ для
функціонування Ukraine Facility. Правила та політика ЄС не дозволяють просто
перерахувати Україні €50 млрд на потреби відновлення та відбудови. План містить
перелік реформ. Залежно від їх впровадження в Україну надходитимуть
щоквартальні транші впродовж 2024-2027 років. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>З іншого — План не стільки про отримання
фінансової підтримки, скільки про майбутнє, про економічне зростання за новими
правилами. Закладені в ньому реформи відповідають принципам "відбудувати
краще, ніж було"; "не залишити нікого осторонь", та "не
завдати значної шкоди". <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Від впровадження таких реформ виграють
всі: і Україна, і ЄС, і світ в цілому. Зокрема у контексті зеленого зростання,
захисту довкілля та запобігання зміни клімату. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливе місце дотриманню кліматичних та
екологічних цілей<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Згідно з Регламентом, щонайменше 20%
коштів в межах спеціального інвестиційного інструменту Ukraine Facility
(Investment Framework) та інвестицій в межах Плану підуть на пом’якшення
наслідків зміни клімату та адаптації до них, на захист довкілля включно зі
збереженням біорізноманіття, на зелену трансформацію України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Метою Ukraine Facility є, зокрема,
підтримка:<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>по-перше, у переході до сталої,
кліматично нейтральної та інклюзивної економіки та стабільного інвестиційного
середовища, а також підтримка інтеграції України в "Єдиний ринок"
ЄС. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>по-друге, в розвитку та посиленні
захисту довкілля, сталому та справедливому зеленому переході в усіх секторах
економіки, включно з переходом України до кліматично нейтральної політики
згідно з Паризькою угодою (щодо зменшення викидів парникових газів), у
підвищенні обізнаності про екологічні злочини та боротьбу з ними. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У контексті збитків і шкоди довкіллю
через збройну агресію росії, фінансування від ЄС допоможе вирішити пов’язані з
цим питання. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>по-третє, в екологічній
"реабілітації" після шкоди довкіллю внаслідок воєнних дій, а також у
розмінуванні та очищенні українських територій від інших вибухонебезпечних
боєприпасів та спричинених війною забруднювачів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зелена мета виходить з потреб реального
часу<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У звіті Всесвітньої метеорологічної
організації зазначається, що 2023 рік побив глобальний температурний
рекорд. Також, за оцінками організації, у 2023 році сильна спека негативно
вплинула на здоров’я людей та спричинила руйнівні лісові пожежі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Інтенсивні опади, повені, тропічні
циклони, що швидко посилюються, залишили по собі руйнування, смерть та
величезні економічні втрати.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Тому заходи, що фінансуватимуться в
межах Ukraine Facility, мають стримати глобальне потепління та не допустити
підвищення середньої температури на Землі (вище 1,5°C), сприяти досягненню
цілей Паризької угоди та Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а також
Конвенції ООН про біологічне різноманіття, про боротьбу з опустелюванням.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>До таких серйозних кліматичних та
довкільних проблем людства додалася розв’язана росією в Україні загарбницька
війна. Її негативний вплив на довкілля продовжує зростати. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Українські заповідні території,
сільськогосподарські угіддя, природні луки, ліси, водні та інші екосистеми
зазнали прямого чи опосередкованого впливу. У тому числі через наявність мінних
полів або боєприпасів, що не вибухнули, через забруднення води та повітря,
лісові пожежі, відсутність доступу для моніторингу та управління. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Тому реформи мають сприяти гуманітарному
розмінуванню. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зелені реформи у Плані для Ukraine
Facility<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У розділі Плану "Зелений перехід та
охорона довкілля" йдеться, по-перше, про запобігання промисловому
забрудненню, його зменшення та контроль. Зменшення забруднення повітря,
води та ґрунту залишається головним викликом для України. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Реформа запроваджує зменшення регуляторного
впливу на промислові підприємства, запроваджує інтегровані підходи до надання
дозволів та контролю за промисловим забрудненням на основі застосування
найкращих доступних технологій та методів управління відповідно до Директиви
2010/75/ЄС про промислові викиди. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Реформа враховує воєнний стан в країні
та закладає перехідні періоди для існуючого виробництва. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>По-друге, Україні потрібна своя
архітектура кліматичного врядування. Її запровадження планується через
прийняття Закону України "Про основні засади державної кліматичної
політики", відновлення обовʼязкової системи моніторингу, звітності та
верифікації викидів парникових газів (МЗВ) та затвердження Плану дій щодо
створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливими є ринкові механізмами
ціноутворення на вуглець. Йдеться про створення національної системи торгівлі
квотами на викиди парникових газів в Україні і, таким чином, запровадження
інструменту ціноутворення на викиди вуглецю, сумісного з практикою ЄС. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Реформа гармонізує підходи до
ціноутворення на викиди вуглецю в Україні та ЄС, сприятиме декарбонізації,
створить рівні умови для українських промислових та енергетичних об'єктів
порівняно з аналогічними об'єктами в ЄС, а також дозволить поглибити ринкову
інтеграцію. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>По-третє, завданням є відновлення
та збереження природних ресурсів. Йдеться, зокрема, про відстеження походження
деревини. Реформа удосконалить та розширить дію існуючої системи
відстеження на всі операції, пов’язані з торгівлею деревиною та виробами з
неї. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Шляхом прийняття відповідного закону
буде врегульовано питання підтвердження сталості походження деревини та інших
товарів, що можуть призвести до знеліснення та деградації лісів. Це дозволить
запобігти потраплянню на ринок та продажу нелегально заготовленої деревини,
зменшить незаконні рубки. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>По-четверте, потрібно розбудовувати
циркулярну економіку – тобто безвідходне виробництво та споживання.
Управління відходами є одним із компонентів циркулярної та сталої
економіки. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Індикатором Плану є прийняття
Національного плану управління відходами в Україні до 2033 року та його
гармонізація із законодавством ЄС у сфері відходів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>І по-п’яте, для міжсекторального
включення питань довкілля та клімату до планів реконструкції країни, важливим
є впровадження правил ЄС щодо впливу на довкілля та стратегічної
екологічної оцінки. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Наразі українське законодавство про
оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку підпадає під режими
відступів з огляду на правовий режим воєнного стану на території України. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Міністерство захисту довкілля та
природних ресурсів України підготує концепт із роз’ясненнями та уточненнями
відступів за підсумками публічних консультацій із зацікавленими сторонами та
опублікує його на своєму офіційному веб-сайті.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Щодо розділу Плану "Енергетичний
сектор", у контексті зеленої трансформації економіки ключовим
завданнями-індикаторами Плану є декарбонізація основних вуглецевих секторів
економіки та будівництво інфраструктури, адаптованої до зміни клімату. Зокрема
в секторі енергетики ключовими індикаторами є:<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Затвердження Інтегрованого національного
плану з енергетики та клімату;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Запровадження ринкової концепції відновлюваної
енергетики;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Прийняття Стратегії термомодернізації
будівель на період до 2050 року та плану заходів з її реалізації;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Прийняття Закону України щодо підтримки
розвитку ефективного та сталого централізованого теплопостачання;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Прийняття програми фінансування
енергомодернізації теплогенеруючих підприємств до 2030 року;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Встановлення мінімальних вимог до
енергоефективності будівель та продукції на яку поширюється законодавство ЄС та
встановлення вимог з енергетичного маркування та екодизайну, як обов’язкових
мінімальних критеріїв під час здійснення публічних закупівель.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Також в межах Плану Уряд виділить
щонайменше 550 млн євро на підвищення енергоефективності у сфері
централізованого теплопостачання та громадських будівель, внесок у Фонд
енергоефективності, розвиток відновлюваних джерел енергії відповідно до нової
ринкової концепції відновлюваної енергетики, а також для будівництва
високоманеврених потужностей.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>З усіх інвестицій в транспортний сектор,
щонайменше 350 млн євро, що фінансуються в рамках Плану будуть спрямовані на
залізницю та портові послуги. Приблизно 80% сприятимуть вирішенню екологічних
та кліматичних проблем. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Усі ці реформи в Плані узгоджуються з
рекомендаціями (але не обмежуються ними) у Звіті Єврокомісії щодо України в
межах розширення ЄС. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Над ними Уряд працює вже зараз. За
наявності ресурсів та політичного консенсусу всі вони можуть бути реалізовані
раніше строків. В Плані для кожної реформи визначений конкретний кінцевий строк
виконання – червона лінія впродовж 2024-2027 років.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Що українці хотіли б бачити в зеленому
порядку денному України?<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Будь-які реформи прямо чи опосередковано
відчують на собі громадяни. Під час підготовки Плану Уряд із самого
початку взаємодіяв з бізнесом, громадськими організаціями на центральному та
регіональному рівнях, міжнародними та національними експертами, а також з
Верховною Радою України, адже проведення більшості реформ передбачає
законодавчі зміни.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Після численних консультацій зупинилися
на тих реформах, які реально провести за час дії Ukraine Facility, у 2024-2027
роках. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Від громадськості надійшло багато
пропозицій за різними напрямами реформування України. У контексті зеленого
переходу та охорони довкілля серед пріоритетів громадськості були розвиток
зеленої енергетики та енергоефективні технології. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Пропозиції розглянуті та за можливості
враховані робочою групою. Їх кількість та, зокрема, зміст часто виходили за
межі Плану, не все могло потрапити в документ. Адже він готувався
за стандартами та вимогами ЄС, синхронізація з ЄС була надзвичайно
важлива. Зокрема для того, щоби досягти фінального підтвердження Ukraine
Facility.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Серед пропозицій, які не потрапили в
План є, зокрема, реформа державного екологічного контролю, відновлення
деградованих земель, розвиток Смарагдової мережі та розширення мережі природоохоронних
територій тощо.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Проте вони є в порядку денному і в плані
Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Будуть реалізовані
в межах впровадження рекомендацій у Звіті Єврокомісії щодо України в межах
розширення ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Що в результаті?<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зелена трансформація України – як
завдяки реформам у Плані для Ukraine Facility, так і в межах імплементації
інших численних документів – забезпечить підвищення ефективності та
конкурентоспроможності економіки України на європейському та світовому ринках,
її подальший розвиток. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Поступово, але впевнено виборюючи
перемогу у війні, Україна прагне і до перемоги в мирі – швидко відновитися,
модернізуватися та економічно розвиватися на шляху до вступу в ЄС. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Тож післявоєнний економічний розвиток
буде спрямований в бік зелених, енергоефективних і низьковуглецевих технологій.
Це означатиме продовження декарбонізації економіки, скорочення викидів
забруднюючих речовин і зосередження уваги на захисті навколишнього середовища
та пом’якшенні зміни клімату.</span><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-81520151863287598562024-03-25T17:34:00.003+02:002024-03-25T17:34:25.134+02:00Паралельні перемовини України про вступ до ЄС і НАТО мають кілька переваг - Пайфер<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZDx_0usC-EEuv2HfJ1mjbkIBw1PyR1uglLH8_NwPkVMOFVsxLOVwa6tvVomKo6CUDRMjGeJqzH37nUDnf-1EcZboRR3WDSo_EO1Ezn8j6ny90Okur1wMkHbEbxo0TZV8yQxbLJMOiWhn987QqTx827U3YHfRUJ-FtV5TWsH2W92Fio-vploPPMc2GUyDu/s630/630_360_1711111153-114.png" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZDx_0usC-EEuv2HfJ1mjbkIBw1PyR1uglLH8_NwPkVMOFVsxLOVwa6tvVomKo6CUDRMjGeJqzH37nUDnf-1EcZboRR3WDSo_EO1Ezn8j6ny90Okur1wMkHbEbxo0TZV8yQxbLJMOiWhn987QqTx827U3YHfRUJ-FtV5TWsH2W92Fio-vploPPMc2GUyDu/w200-h114/630_360_1711111153-114.png" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span>Колишній посол США в Україні Стівен
Пайфер вважає, що Україна має стати членом НАТО, але найбільш реалістичним є
сценарій вступу після закінчення війни.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це він сказав під час виступу на XVI
Київському безпековому форумі, повідомляє кореспондент Укрінформу.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Дипломат зазначив, що стабільність і
безпека Європи відповідає інтересам США, а це неможливо без стабільної України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Країни-члени НАТО і Захід мають
надавати всю необхідну зброю, аби Україна могла захищатися, але водночас
необхідно робити все можливе, щоб Україна стала членом НАТО. Якщо Україна
залишиться наодинці, це буде рецептом до нестабільності, бо тоді Росія матиме
спокусу в майбутньому повністю її захопити», - зазначив Пайфер.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Водночас він зауважив, що нереалістично
очікувати, що через 110 днів на саміті у Вашингтоні лідери країн-членів НАТО
запросять Україну до Альянсу. У цьому контексті Пайфер констатував, що деякі
країни виступають проти членства України в НАТО під час війни, оскільки це б
втягнуло їх у конфлікт.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Це (запрошення України в НАТО –
ред. вимагало б складного рішення вступити у війну з Росією, і вартість цього
ризику важко прорахувати. Значно легше, якщо Україна після війни буде включена
до складу Альянсу», - зазначив він.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>За його словами, паралельне ведення
Україною перемовин про вступ і з ЄС, і з НАТО має кілька переваг.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span style="mso-spacerun: yes;"> <span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span></span>«Перша
– це дає Україні найбільш визначений шлях до членства, друга – це буде сигналом
для України про довгострокові зобов’язання НАТО, третя - це посилає сигнал
Москві, що Захід продовжить співпрацю з Україною, четверта – це впливатиме на
переговори між Росією та Україною щодо припинення війни», - вважає дипломат.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомлялося, голова відділу
політичного планування Офісу генерального секретаря НАТО Бенедетта Берті
прогнозує, що на Вашингтонському саміті НАТО підтвердить сигнал про
майбутнє членство України в Альянсі.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-45581164555109401652024-03-25T17:25:00.006+02:002024-03-25T17:25:41.137+02:00Європейський Союз: випробування на зрілість<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiKeWrIH-Q6To-A1qCy_N6ShevDkevzpskOWx1eJecrWoB6onfzzE8Fjgtb-HsKQZRS1bWcqcIiq-2Ssmbw_jNUcypW1R4pWriqpiE53NX1LFFZEHh7cqQVzipst70_a190XZQyQEMk_RlhUCdqlQcZl7eecOeKqXgBxn00rnSKnT0EMKsN4rxXwmgkazqH/s630/630_360_1711111352-800.png" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiKeWrIH-Q6To-A1qCy_N6ShevDkevzpskOWx1eJecrWoB6onfzzE8Fjgtb-HsKQZRS1bWcqcIiq-2Ssmbw_jNUcypW1R4pWriqpiE53NX1LFFZEHh7cqQVzipst70_a190XZQyQEMk_RlhUCdqlQcZl7eecOeKqXgBxn00rnSKnT0EMKsN4rxXwmgkazqH/w200-h114/630_360_1711111352-800.png" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Глобальні проблеми потребують
відповідальних рішень. Як ЄС компенсує затягування з наданням Україні допомоги
США<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Сьогодні поговоримо більш детально про
Європейський Союз, про те, як Європа об’єднується, щоби протистояти загрозам, і
як Європейський Союз допомагає Україні. Для цього є кілька причин і кілька
подій, які відбулися останніми днями, і ще тривали 21–22 березня у
Брюсселі.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У ці ж дні березня відбувається
відзначення 10-ї річниці підписання політичної частини Угоди про асоціацію між
Україною та Європейським Союзом. Цей документ був підписаний 10 років тому в
Брюсселі, одразу після Революції Гідності, і цей акт поставив крапку на спробах
колишнього президента-втікача затримати рух України до Європейського Союзу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Це було 10 років тому, вже 10 років триває
російська агресія, але якщо подивитися на події десятирічної давності, і те, що
відбувається зараз, можна побачити, що Європейський Союз став зовсім іншим.
Велика війна і повномасштабна агресія Російської Федерації проти України
змусила багато речей переосмислити, подивитися на світ інакше, а Європейському
Союзу допомогло прийняти такі рішення, які докорінно змінюють як його роль у
світі, так і можливості щодо забезпечення власної оборони і допомоги Україні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>21–22 березня – Європейська Рада, це
важливий форум, саміт Європейського Союзу, до якого Європа йшла упродовж
декількох етапів. Цього разу Європейська Рада також буде приймати рішення, які
безпосередньо стосуються допомоги Україні та посилення спроможностей ЄС в
галузі оборони. У ці ж дні, 21–22 березня, в українській столиці – Київський
безпековий форум, вже 16-й такий захід, який організує фонд «Відкрий Україну».
І цього року він присвячений саме 10-річчю підписання політичної частини Угоди
про асоціацію.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Отже, з чим приходить Європейський Союз
до чергового етапу, що відбулося напередодні і чого ми очікуємо у майбутньому?
У цьому зв’язку варто згадати кілька подій, які пов’язані між собою і пов’язані
з тим, які умови складаються зараз, коли американська допомога затримується, а
Україна потребує підтримки щодня, постійно і регулярно. Як Європейський Союз
реагує на ситуацію і як приймає рішення, щоб забезпечити Збройні сили України
всім необхідним, тримати оборону і розвивати спроможності наших Збройних сил.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>На жаль, ситуація в Сполучених Штатах
Америки з голосуванням за пакет допомоги Україні і далі залишається
невизначеною. На жаль, після того, як псевдовибори відбулися в Росії, диктатор
має ще більші амбіції і наміри, які він, власне кажучи, вже давно не приховує.
Путін зараз вважає, що отримав карт-бланш діяти так, як йому здається
правильним, щоб повернути імперську роль Росії в Європі і в світі. Протистояти
цьому необхідно, для цього потрібні спільні дії і спільні зусилля.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Варто розглянути кілька подій, і першою
з них по часу був саміт Веймарського трикутника. Ця політична організація
об’єднує Францію, Федеративну Республіку Німеччину і Польщу. Лідери цих трьох
держав збиралися минулого тижня для того, щоб обговорити, зокрема, допомогу
Україні і підтримку нашої держави у протистоянні агресії. Цей форум є важливим,
оскільки ці три країни Європейського Союзу відіграють особливу роль у складі ЄС
і впливають на прийняття багатьох рішень.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Для України також важливо, що Польща, як
член Веймарського трикутника, є найближчим нашим сусідом і має, як і Україна,
безпосередній кордон з агресором. А Франція і Німеччина є найбільш потужними в
економічному плані й в сенсі можливостей нарощування оборонної промисловості
країнами в Європі, отже, також безпосередньо залучені до тих процесів, які
відбуваються в Європейському Союзі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Головний меседж, який лідери країн
Веймарського трикутника адресували світові, передусім Україні, Європі, але
також і Москві, був дуже простим: наша єдність є нашою силою. Отже, лідери
Веймарського трикутника зробили наступні кроки для того, щоб зміцнити єдність,
консолідувати європейські країни, консолідувати їх у зусиллях допомогти,
наростити підтримку України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Одним з таких конкретних кроків стало
створення нової профільної коаліції – Коаліції далекобійних ракет. Про це було
заявлено після зустрічі Веймарського трикутника, і це саме те, що вкрай
необхідно. Після чергової масової ракетної атаки на Київ ми бачимо, що ворог не
заспокоївся, має спроможності і, на жаль, буде повторювати атаки. Ця загроза
нікуди не зникла, їй треба протидіяти, отже треба посилювати спроможності
протиповітряної оборони.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливим було й те, що лідери трьох
країн – Макрон, Шольц і Туск – обговорили можливість використання прибутків від
заморожених активів РФ, які зберігаються в Європі, для підтримки України. І ця
можливість нарешті стає реальною. Більше того, йдеться не про спрямування
прибутків на проєкти допомоги чи підтримки України, а використання цих коштів
саме для воєнної підтримки України, для закупівлі озброєнь і для передачі їх
Україні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Йдеться про досить вагомі суми, які
також будуть використані для того, щоб посилити обороноздатність нашої держави.
Важливим також було рішення лідерів країн Веймарського трикутника про те, що
необхідно оборонну промисловість розвивати спільно з Україною і на території
України. Ці проєкти також розвиваються, вони вже працюють, ми зараз не можемо і
не будемо розкривати всі такі можливості, але вони активно використовуються.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Час від часу з’являються повідомлення
про те, що Україна збільшує власне виробництво боєприпасів, що також в умовах
тих процесів, які відбуваються у світі, не так просто, оскільки існують
дефіцити і проблеми логістики. Проте наші власні спроможності розвиваються, у
т.ч. й завдяки рішенням, які приймаються лідерами Європейського Союзу та
Веймарського трикутника.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Треба сказати, що після саміту
Веймарського трикутника вже відбулася зустріч міністрів оборони Німеччини і
Польщі, які заявили про те, що наприкінці березня буде активована коаліція
бронетехніки для України. Ця коаліція існує і створена в рамках Рамштайна,
отже, чекаємо на те, що і тут наші спроможності будуть посилені.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Також міністри оборони Польщі та
Німеччини заявили про рішення сформувати сили швидкого реагування в Європі,
основою цих сил стануть контингенти Німеччини і Польщі, по 2,5 тис.
військовослужбовців, які вже на липень будуть готові до взаємодії і нарощування
спроможностей.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Це конкретні рішення, за якими будуть
наступні кроки і наступні зустрічі та пошук додаткових спроможностей. Зокрема,
вже оголошено про те, що міністри оборони країн Веймарського трикутника
зустрінуться у травні у Вроцлаві, також відомо, що наступний саміт Веймарського
трикутника буде в Польщі у червні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Чому окремо варто зупинитися на рішеннях
Веймарського трикутника і чому він для нас є таким важливим? По-перше, завдяки
тій ролі, яку ці три країни відіграють в Європейському Союзі, а також завдяки
тим спроможностям і можливостям, які вони мають у галузі оборонної промисловості,
в галузі виробництва зброї та боєприпасів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливо, що таке виробництво всі три
країни готові розвивати спільно з Україною, в т.ч. і на нашій території, там,
де це можливо, і в тих обсягах, які можливі зараз і будуть нарощуватися у
майбутньому.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Ця зустріч лідерів Веймарського
трикутника відбулася напередодні чергового засідання Рамштайна, контактної
групи з оборони України. Рамштайн провів свою 20-ту зустріч, цього разу це була
зустріч не онлайн, всі міністри зібралися на авіабазі Рамштайн у Німеччині,
після тривалої відсутності участь взяв і міністр оборони Сполучених Штатів
Америки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Зустріч була важливою, оскільки в
Рамштайні оцінювалися всі додаткові можливості і спроможності, які необхідно
задіяти на той період, поки рішення в Сполучених Штатах відкладається, і не
відомо, коли буде прийняте. Єдність, спільність, взаємодія – це також головний
підсумок Рамштайна, крім тих додаткових оголошень про додаткову підтримку, які
зробили декілька країн.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливо, що цей рух військової допомоги
і рух боєприпасів не припиняється, він постійно триває, збільшується і буде
збільшуватися, оскільки вже необхідні фінансові внески зроблені для того, щоб
забезпечити виконання проєкту, запропонованого президентом Чехії, про придбання
і надання Україні великої кількості снарядів калібру 155 мм. Оскільки таку
кількість боєприпасів виготовити за короткий час в Європі, на європейських
потужностях, неможливо, цей фонд створений і кошти зібрані спеціально для того,
щоб закупити потрібні боєприпаси за межами Європейського Союзу. І це рішення
ухвалено, очікуємо вже незабаром постачання цих так необхідних боєприпасів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Ллойд Остін на цьому засіданні заявив,
що коаліція продовжить залишатися об’єднаною проти Путіна. Це головна мета
створення такого формату і зміст його роботи – забезпечувати планове
надходження техніки і боєприпасів, які необхідні Україні для виконання наших
завдань.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Те саме сказав і Міністр оборони України
Умєров після засідання. Він зазначив, що боєприпаси – те, чого критично
потребують наші воїни, і ці боєприпаси будуть надходити. За словами Умєрова,
також ухвалені рішення про постачання більшої кількості ракет для систем
протиповітряної оборони, ми бачимо, що це також необхідно тут і зараз.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Отже, 20-те засідання Рамштайна
відбулося. Відбулось також інше засідання в Брюсселі, яке є важливим не тільки
в плані оборони, але зараз все пов’язано з обороною, тому про нього варто
сказати, – це 9-те засідання Ради асоціації Україна-Європейський Союз. Цей
формат виник якраз у результаті підписання Угоди про асоціацію України з
Європейським Союзом, і в цьому форматі розглядаються плани, їхнє виконання і
потреби підтримки України для того, щоб Угода про асоціацію виконувалася в
повному обсязі.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Важливими були заяви, які зробили
Прем’єр-міністр України, який очолював українську делегацію, заяви Високого
представника Європейського Союзу Бореля, заяви Президентки Європейської комісії
Урсули фон дер Ляєн. І найбільш вагомим з цих рішень і заяв, які лунали в
Брюсселі після закінчення Ради асоціації Україна–ЄС, були заяви про створення
спеціального інструменту в рамках Європейського фонду миру. Це Фонд підтримки
України, і цей фонд –значний внесок в оборону України, розмір його щорічно буде
складати додатково 5 млрд євро.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Крім того, говорилося про те, що
використання прибутків від заморожених активів Росії, які зберігаються на
території країн Європейського Союзу, будуть використані для закупівлі зброї для
України. Сподіваємося, що Європейська Рада цими днями схвалить таке рішення, і
ці додаткові кошти в обсязі до 3 млрд євро щорічно також будуть використані для
посилення наших спроможностей.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>В цілому, як заявив Високий представник
Європейського Союзу, на підтримку оборони України вже на цей рік окремі країни
Європейського Союзу заявили про свої зобов’язання на суму в 20 млрд євро. Це
додатковий ресурс, який вкрай необхідний, особливо в цей період, поки ми
чекаємо на рішення, які мають бути прийняті у Вашингтоні. Європейська Рада має
схвалити ці додаткові рішення.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">Відомо, що до цього засідання Шарль
Мішель, Президент Європейського Союзу, звернувся до лідерів країн ЄС, і в цьому
зверненні він наголосив, що Європейський Союз і країни Європейського Союзу
мають серйозно сприймати Російську Федерацію як воєнну загрозу і готуватися до
усіх можливих сценаріїв.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>І це так, на жаль. Зараз ми живемо в
тому світі і в тих умовах, коли агресор не припиняє планувати нові кроки, і
немає ніяких гарантій, що напад на Україну стане тією точкою, яка буде найвищим
елементом напруги, і після перемоги України Росія відмовиться від своїх
подальших планів. Це не так, більше того, ми чуємо з Москви дедалі більш
тривожні та безглузді заяви. Найбільш виразним носієм цих ненормальних ідей є
колишній “запасний президент” Медведєв, який днями оголосив «російську формулу
миру», як він сказав, яка нічого, крім огиди, не викликає. І це свідчить про
те, що жодних планів і намірів вести переговори Російська Федерація не готова і
не буде. Отже, є один шлях – військовий, метод стримування агресії і вектор
перемоги.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Тому Європі необхідно взяти на себе відповідальність
за власну безпеку. Це вже робиться і, якщо подивитися на два роки Великої
війни, то Європейський Союз здійснив неймовірний стрибок від організації, яка
займалася переважно економічними питаннями та розвитком всіх інших сфер
співпраці, крім оборони, що ніколи не було на першому місці, за ці 2 роки
Європейський Союз перетворився на організацію, яка думає і дбає про
необхідність захищати себе, захищати своїх членів так, як це зараз робить
Україна.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Війна в Україні показала, що для того,
щоб бути здатними захищатися, треба бути сильними, щоб бути сильними – треба
мати зброю, а війна в Україні, знову ж таки, показала, що наявних запасів
недостатньо, треба нарощувати виробництво, і в цьому напрямі робляться
конкретні кроки, за якими стоїть велика робота, і які вже починають
здійснюватися.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Ухвалена європейська стратегія оборонної
промисловості, є план реалізації цієї стратегії, важливо, що в цих планах
передбачено, з самого початку, включення і використання українських
спроможностей та потреб України. Більше того, в Україні буде відкрито, я думаю,
що це буде зроблено дуже швидко, офіс з інвестицій в оборонну промисловість. Це
свідчить про те, що Європейський Союз всерйоз сприйняв чинні загрози і робить
кроки, які наближають ЄС до здатності захищати себе.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Це тим більш важливо, що НАТО перебуває
в ситуації, коли після відомих заяв Трампа не можна повністю покладатися на
підтримку з боку Сполучених Штатів Америки в усіх сценаріях, які можуть
виникнути. І тому, як заявив Шарль Мішель, Європейський Союз має йти шляхом
збільшення потужностей військового виробництва на 50%, а це потребує інвестицій
у власну безпеку та оборону.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>І Європейський Союз буде обговорювати
можливості вжиття додаткових заходів для того, щоб сприяти таким інвестиціям і
нарощувати інвестиції в оборонну промисловість.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Європі вдалося подолати кілька бар’єрів,
заявив цими днями канцлер Федеративної Республіки Німеччини Шольц. Я б сказав,
що ці бар’єри були дуже високими і дуже вагомими. Європейський Союз від
учасника засідань «Великої сімки», Групи 7-ми, перетворився на активного
гравця, активного діяча глобальної безпеки і глобального світоустрою.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Те, що відбувається тепер, – це
усвідомлення, по-перше, ролі України і необхідності підтримувати Україну, яка,
фактично, виконує головне завдання з стримування ворога і від можливого
поширення його агресії на територію країн-членів Європейського Союзу. Для того,
щоб це стримування було успішним, Україна потребує підтримки, і така допомога
буде з боку Європейського Союзу надаватися.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Європейський Союз має чітке бачення і
розуміє необхідність об’єднати зусилля, свої власні напрацювання, з НАТО і
зміцнити співробітництво з Україною. Тому це є головним напрямком діяльності на
сьогодні, і тому вже в цьому році буде проведено Форум оборонної промисловості
Україна-Європейський Союз, і тому Європейський Союз відкриє в Києві Офіс
інновацій.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Отже, світ змінюється, Європа
змінюється, а Україна воює. Для того, щоб бути успішними на фронті, нам
потрібна підтримка. Україна вже зараз здійснює свій внесок у розвиток оперативних
планів НАТО, у забезпечення захисту Європи і європейських цінностей.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Чому на початку розмови був названий
Веймарський трикутник? Тому що цей політичний організм, який народився в Європі
в 1991 році як інструмент допомоги Польщі з боку Німеччини і Франції для того,
щоб приєднатися до Європейського Союзу і до НАТО, потрібний і зараз.
Веймарський трикутник має стати не тільки опорою всередині ЄС, він також, як
мені здається, вже невдовзі має поширитися і охопити також і Україну, тому що
саме ця співпраця – Париж, Берлін, Варшава, Київ – є запорукою міцності
України, готовності відбити ворога, готовності перемогти і забезпечити оборону
і обороноздатність Європейського Союзу і НАТО у майбутньому.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Будемо сподіватися, що всі ці плани
реалізуються, а Україна отримає необхідні засоби і зброю та боєприпаси для
того, щоб ціль перемогти ворога була досягнута найближчим часом, а Європа була
більш спроможною захищати і себе, і Україну в об'єднаному, ширшому колі
партнерів і членів Європейського Союзу.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-7342531889222936262024-03-25T17:17:00.009+02:002024-03-25T17:17:50.052+02:00У ЄС офіційно рекомендували далі скорочувати споживання газу на 15%<p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">У ЄС вважають, що країни-члени Євросоюзу
повинні продовжувати скорочувати споживання газу щонайменше на 15% ще принаймні
до кінця березня наступного року. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Таке рішення у понеділок ухвалила Рада
ЄС, повідомляє "Європейська правда".<span></span></span></p><a name='more'></a><span></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>25 березня Рада ЄС офіційно ухвалила рекомендацію,
яка закликає країни-члени продовжувати скорочувати споживання газу до 31
березня 2025 року щонайменше на 15% порівняно з середнім споживанням між 1
квітня 2017 року та 31 березня 2022 року.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Ця рекомендація покликана допомогти
країнам ЄС вжити адекватних заходів з безпеки постачання, аж поки у 2025 році
не почнуть діяти директиви з енергоефективності та відновлюваних джерел
енергії.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Обидві директиви забезпечать структурне
скорочення попиту на газ в найближчому майбутньому, одночасно досягаючи цілей
ЄС з декарбонізації.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Уперше державам ЄС почали
рекомендувати скорочувати споживання газу у 2022 році, у відповідь на
енергетичну кризу, спричинену повномасштабною війною Росії проти України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Згодом відповідний регламент продовжили
на рік у 2023 році. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Завдяки заходам зі скорочення попиту ЄС
вдалося поетапно відмовитися від приблизно 65 мільярдів кубометрів російського
газу у 2023 році, насамперед у домогосподарствах та промисловості.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Країни ЄС досягли політичної згоди щодо
того, щоби і далі скорочувати споживання газу, на початку березня.</span><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-88368875237974520532024-03-25T16:58:00.002+02:002024-03-25T16:58:09.882+02:00ЄС може виділити Україні перший мільярд від росактивів 1 липня – фон дер Ляєн<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiJG2qKzSY-vwcqlrbYi2hZ42ICYnd2Re4jp6vk7tsFu7yoyaSTxMEV_GUZhVGyFkcWJlZxznPNlEgyBXc36CZJLsg-OZRuEvFkmkLY9YsfO4U74M5_-9hSvQI9Q-M1rLgwYxmpy8jxuqCZDbYvD5idHtfzkzkEIX3eqkxpweAopFy5PLpJlFS5OY-TS-EH/s684/%D1%83%D0%BA5%D0%BD.png" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="386" data-original-width="684" height="113" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiJG2qKzSY-vwcqlrbYi2hZ42ICYnd2Re4jp6vk7tsFu7yoyaSTxMEV_GUZhVGyFkcWJlZxznPNlEgyBXc36CZJLsg-OZRuEvFkmkLY9YsfO4U74M5_-9hSvQI9Q-M1rLgwYxmpy8jxuqCZDbYvD5idHtfzkzkEIX3eqkxpweAopFy5PLpJlFS5OY-TS-EH/w200-h113/%D1%83%D0%BA5%D0%BD.png" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
вважає можливим виділення першого мільярда від прибутків із заморожених
російських активів на користь України вже 1 липня, якщо ЄС діятиме швидко для
реалізації необхідних процедур.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span> <span> </span></span></span>Деталі: Фон дер Ляєн запевнила, що
серед лідерів ЄС існує сильна підтримка використання отриманих коштів на
"військові цілі для України".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Я сказала лідерам, що якщо ми
зараз швидко погодимо цю пропозицію, то зможемо виділити перший мільярд вже
першого липня. Тож це залежить від нас, це в наших руках", – заявила
фон дер Ляєн.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Вона також зазначила, що можна
розраховувати на отримання близько 3 мільярдів євро у 2024 році та аналогічних
сум у наступні роки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Глава Євроради Шарль Мішель зі свого
боку висловив впевненість, що це механізм можна ввести в дію "дуже
швидко", оскільки він отримав "багато підтримки" серед країн ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Cаміт глав держав та урядів ЄС 21
березня домовився, що Євросоюз продовжить роботу над планом використання
прибутків від заморожених активів російського центробанку, у тому числі
для озброєння України.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель 20
березня висунув план перенаправлення відсотків, зароблених на
заморожених російських активах, до України. Відповідно до плану, 90% коштів
повинні піти до фонду, який використовують для покриття вартості зброї для
України.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-54387950315987993322024-03-25T16:51:00.000+02:002024-03-25T16:51:02.152+02:00Чи є ідеальний союзник для України: The Economist дав похмуру оцінку можливостям країн Європи<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj1y14SW-TIUNqkpy1niVuw-2nTYIqLpedGht4aA0xq2NSGb6vIr2Vb28YJ6LJyRbzPB4ieKI9Na1507GhM_ckFVJix8Kyirdeg8-2UdvAZ-QzBw70L-vbyEzEUf8SPwsNQhrKGQ5NHgMX875izKWKKwnPRj_o6Aiju2ep6h5Z4SVROTmOC8HqYErGPqhxl/s1036/5024e083eaba5af013405075dc11c7f7.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="648" data-original-width="1036" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj1y14SW-TIUNqkpy1niVuw-2nTYIqLpedGht4aA0xq2NSGb6vIr2Vb28YJ6LJyRbzPB4ieKI9Na1507GhM_ckFVJix8Kyirdeg8-2UdvAZ-QzBw70L-vbyEzEUf8SPwsNQhrKGQ5NHgMX875izKWKKwnPRj_o6Aiju2ep6h5Z4SVROTmOC8HqYErGPqhxl/w200-h125/5024e083eaba5af013405075dc11c7f7.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Щоб протистояти російській агресії,
Україні потрібні великі, платоспроможні та рішучі партнери.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Україна намагається знайти ідеального
союзника в боротьбі з російською агресією, але це завдання вкрай важко досяжне.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це пише видання The
Economist.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Уявіть собі країну розміром з
Латвію з бюджетними проблемами італійців, що бідують, готовністю
втрутитися люблячих Кремль угорців і військовою промисловістю нейтральної
Ірландії. На жаль, це близько до реальності сьогоднішньої Європи", – пише
видання.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>На думку журналістів, Україні потрібні
союзники з великим оборонним бюджетом, які її рішуче підтримують. Але за
нинішнього стану справ країни або надто малі, щоб їхній внесок мав значення,
або надто бідні, щоб допомогти, або надто нерішучі, щоб використати свою міць.
Водночас ідея об'єднання всіх 27 країн-членів ЄС в одного великого й рішучого
союзника видається найрозумнішою, але важкодоступною.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Конфлікт в Україні вже перетворився на
війну на виснаження, що, схоже, йде на користь Росії, економіку якої не вдалося
обрушити західними санкціями. На початку війни підтримка Заходу допомогла
Україні вистояти під натиском ворога, але тепер дефіцит боєприпасів не дозволяє
планувати контрнаступ, а нагальною метою стало утримати лінію фронту.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Крім того, можлива перемога Дональда
Трампа на президентських виборах у США може означати для Європи перспективу
залишитися наодинці з російською агресією.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"У спробі активізувати Європу
президент Франції Еммануель Макрон зайшов так далеко, що припустив, що деякі
країни можуть відправити війська до України, що викликало одночасні зойки
ентузіазму, паніки і глузувань", – йдеться у статті.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Три десятки європейських країн, чий
загальний оборонний бюджет поступається лише США, могли б надати достатню
підтримку Україні, якби об'єднали зусилля. І для цього начебто є всі
передумови:<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>європейська економіка більша за
американську;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>на всьому континенті Україна має велику
підтримку;<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>сусідство Росії та її імперські замашки
лякають європейців.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Але проблема полягає в тому, що жодна з
європейських країн не має повного набору якостей, необхідних хорошому
союзникові.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Більшість найактивніших і найрішучіших
союзників України – крихітні держави. Наприклад, в Естонії все гаразд із
державними фінансами, один з найбільших відсотків ВВП у НАТО виділяється на
оборону, а її підтримка України на душу населення – найбільша в ЄС. І проблема
Естонії в такій ситуації лише одна – її населення становить лише 1,4 мільйона
осіб.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Низка великих європейських країн
теоретично могли б стати хорошими партнерами, але зазнають великих фінансових
труднощів. Наприклад, такі великі країни, як Італія, Іспанія та Франція, через
бюджетні проблеми просто не можуть інвестувати в перемогу України значні кошти,
хоч би що говорили їхні лідери.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>При цьому є ще одна країна – багата й
велика Німеччина, яка може собі дозволити витрачати на оборону та допомогу
українцям великі суми. Але, як пише видання, вона разом зі своїм канцлером
Олафом Шольцем "потрапила в табір тих, хто вагається".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Є в України ще один союзник і
найближчий сусід – Польща. Але за, здавалося б, ідеального поєднання якостей
доброго союзника Польща все псує, підриваючи економіку України блокадою
експорту з країни, що воює.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>В такій ситуації здається розумною ідея
поєднати зусилля. Таку схему запропонувала Естонія та підтримала Франція –
створити фонд у 100 мільярдів євро за аналогією з фондом ЄС "Наступне
покоління", який був створений для боротьби з пандемією. Але зараз цю ідею
відкидають найбагатші країни, які, зрештою, будуть головними донорами такого
фонду.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Нагадаємо, європейським членам НАТО
потрібно знайти додаткові 56 млрд євро на рік, щоб досягти цільового
показника оборонних витрат Альянсу. На думку голови МЗС Польщі, Європа
рухається у правильному напрямку, але надто повільно та надто пізно.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-36427529503858419562024-03-25T16:45:00.005+02:002024-03-25T16:45:20.228+02:00Парламент Вірменії ратифікував угоду про статус місії ЄС у країні<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhhDAW-zXkZDW49z0rS-BiSbr8q9uxEGOolZkebPLW46LfL0_hVJV9Y19xLQ15_WtXLloFS5EugnOD-KEfHHVPUpWBR-Ztv37WcQ5gSDEDI8MQp2ZYfBGgk-1V74H57s0Wu1BqlARHnwJplT22HBgPo_-2tQvlrvZFsq0JDVfVC2EkW98vRq4fF-qSRhcIJ/s960/227218_armenia_gettyimages_new_960x500_0.webp" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="500" data-original-width="960" height="104" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhhDAW-zXkZDW49z0rS-BiSbr8q9uxEGOolZkebPLW46LfL0_hVJV9Y19xLQ15_WtXLloFS5EugnOD-KEfHHVPUpWBR-Ztv37WcQ5gSDEDI8MQp2ZYfBGgk-1V74H57s0Wu1BqlARHnwJplT22HBgPo_-2tQvlrvZFsq0JDVfVC2EkW98vRq4fF-qSRhcIJ/w200-h104/227218_armenia_gettyimages_new_960x500_0.webp" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Національні збори ратифікували угоду з
Європейським Союзом про статус місії Європейського Союзу у Вірменії (EUM)<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це повідомляє "Арменпрес".<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">Угода регулює діяльність місії ЄС,
охоплюючи місію та її персонал, а також уточнюючи її функції на території
країни. Діяльність місії регулюється не лише з метою забезпечення стабільності
східних кордонів Вірменії, але й з погляду швидких процесів зближення
політичних відносин ЄС-Вірменія.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Місія ЄС, включаючи всі її компоненти:
підрозділи, штаб-квартиру та персонал, розглядатиметься компетентними органами
Вірменії як представництво з дипломатичним статусом у митних та податкових
питаннях.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Угода також визначає функції відповідних
органів, спрямовані на забезпечення діяльності місії ЄС у Вірменії, процедури
перетину кордону та пересування територією країни, привілеї та імунітет, а
також правову юрисдикцію, безпеку та інші питання, пов'язані з доступом до
інформації.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-4041677867127149682024-03-05T15:45:00.006+02:002024-03-05T15:45:33.175+02:00Туск пропонує повністю заборонити імпорт до ЄС російської і білоруської продукції<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgLgwEwxJzh7n1Az1jdwN8zBKYjW2LI6vr5zeieho616vHEdjpkYFO8nSz-oCFP7ncTEH3JvaLTUlvlFQrQZKwtX40_XL30QwLCRLtRYnac8u_46dGjT9OYs8anqlQeF12oNK6QSIQi_qHnhlWGTbY0cIB2W_-jIPBQEK3JrQ8Nahcvfca_NJoKZmN_emy9/s720/65e5bdde2cc65.jpeg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="450" data-original-width="720" height="125" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgLgwEwxJzh7n1Az1jdwN8zBKYjW2LI6vr5zeieho616vHEdjpkYFO8nSz-oCFP7ncTEH3JvaLTUlvlFQrQZKwtX40_XL30QwLCRLtRYnac8u_46dGjT9OYs8anqlQeF12oNK6QSIQi_qHnhlWGTbY0cIB2W_-jIPBQEK3JrQ8Nahcvfca_NJoKZmN_emy9/w200-h125/65e5bdde2cc65.jpeg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span>Відповідне звернення він направить у
Сейм, а той – до Єврокомісії. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запропонував
повністю заборонити імпорт російської та білоруської продукції до країн
Євросоюзу. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>"Сьогодні я звернуся до спікера
Сейму з пропозицією резолюції польського Сейму, яка би закликала Європейську
комісію запровадити повні санкції щодо російської та білоруської
сільськогосподарської та харчової продукції", – заявив прем’єр-міністр
Дональд Туск, повідомляє RMF24.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Він зазначив, що спільне європейське
рішення буде ефективнішим, ніж індивідуальні рішення країн. Такі санкції,
за його словами, необхідні для "більш ефективного захисту європейського,
литовського, польського сільськогосподарського та продовольчого ринків".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Також Туск зауважив, що зараз одним із
головних завдань є повне розблокування експортних можливостей України
сільськогосподарської та харчової продукції до третіх країн. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Нам потрібно разом знайти рішення,
яке ефективно захистить польський і європейський ринки від нерівної
конкуренції", – сказав польський прем'єр.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Дональд Туск сказав, що найближчими
днями виступить з ініціативою перегляду Зеленої угоди, яка буде спрямована на
захист європейського продовольчого ринку. <br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>"Ми знайдемо спосіб, щоб положення
"Зеленої угоди"не завдавали шкоди інтересам великих груп людей, а не
лише фермерів", – зазначив глава польського уряду. </span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-33940399952699507122024-03-05T15:39:00.006+02:002024-03-05T15:39:33.122+02:00Стефанішина: Не пізніше 12 березня очікуємо від Єврокомісії переговорну рамку щодо вступу до ЄС<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjXVE6tAFhzkpywvZ2lZhGIFN3gtEiBvh_x7MzrwTBAV6QqEGsDx_2XtsCXQtNCbPiNlYXBz872WHaGPKMqHxxxtP5UqUUb2CulLvHxpBCZllHm-lytt8NkPel-ADxD3eJam-IEELXQFh4qPeUS9SXRBLjDy3gy25nudf9p5tEbMvoT3F074l5Y5oU-U8gQ/s630/630_360_1699644550-709.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjXVE6tAFhzkpywvZ2lZhGIFN3gtEiBvh_x7MzrwTBAV6QqEGsDx_2XtsCXQtNCbPiNlYXBz872WHaGPKMqHxxxtP5UqUUb2CulLvHxpBCZllHm-lytt8NkPel-ADxD3eJam-IEELXQFh4qPeUS9SXRBLjDy3gy25nudf9p5tEbMvoT3F074l5Y5oU-U8gQ/w200-h114/630_360_1699644550-709.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> <span> </span><span> </span></span>Україна очікує, що Європейська комісія
не пізніше 12 березня представить переговорну рамку щодо вступу нашої країни до
Європейського Союзу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Про це заявила віцепрем’єрка з питань
європейської і євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час спілкування
з журналістами у кулуарах міжнародної платформи "Відновлення прав
постраждалих від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом: елемент
миру та світової безпеки", повідомляє кореспондент Укрінформу.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>"Не пізніше 12 березня ми очікуємо,
що Єврокомісія представить переговорну рамку і оцінить прогрес у реформах для
того, щоб вже 19 березня країни ЄС могли ухвалити рішення. Ми
сподіваємося, що затягувань не буде", - сказала Стефанішина.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-indent: 35.45pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Водночас вона зауважила, що, на жаль,
маємо "сумні випадки, коли через внутрішні проблеми в парламенті є
звернення в Єврокомісію".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>"Це дуже сумна практика, і я досі
не знаю, який це матиме вплив. Сподіваюсь, що коли ми говоримо, що в наших
стратегічних питаннях ми є "команда Україна", то ми нею
залишатимемося й тоді, коли у нас бувають складні процеси всередині держави
", – акцентувала віцепрем’єрка з питань європейської інтеграції.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Стефанішина додала, що станом на 24
лютого Україна мала "дуже чіткий алгоритм, але зараз важко спрогнозувати,
чи він буде справджений у зв'язку з останніми подіями".<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомлялося, європейський комісар
із питань розширення Олівер Варгеї 29 лютого опублікував листа від лідера
фракції "Європейська солідарність" Петра Порошенка, який попросив
його вплинути на уряд України та припинити "дискримінаційну практику"
невипуску за кордон.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>У листі містилось прохання до Варгеї
звернутись до уряду України і, у разі відсутності відповіді, – порушити це
питання в контексті прийдешнього звіту Єврокомісії про прогрес України щодо
руху в ЄС та розробки переговорної рамки про вступ.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-25842555606296413732024-03-05T15:35:00.005+02:002024-03-05T15:35:32.321+02:00У Литві авто з російською реєстрацією до 11 березня мають залишити країну<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh6YsphYIJO9erqaMqVDB5EkZoogikE7FHzlA72isDSgvEes9lrk1bkW38O7v1eK3fd9tL28v1dyMfnwGaU_ZeGoiMKkYcPR6glG92d_itb23-o1s9M2iSPkmPsjMbktSDwhKLk3nc6v2aJ0GdxYKWcKzzRUhIDw72IllEtvOu7-K79i7aSaIuQbkrPLtf1/s1040/93625c107d6b4905.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="585" data-original-width="1040" height="113" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh6YsphYIJO9erqaMqVDB5EkZoogikE7FHzlA72isDSgvEes9lrk1bkW38O7v1eK3fd9tL28v1dyMfnwGaU_ZeGoiMKkYcPR6glG92d_itb23-o1s9M2iSPkmPsjMbktSDwhKLk3nc6v2aJ0GdxYKWcKzzRUhIDw72IllEtvOu7-K79i7aSaIuQbkrPLtf1/w200-h113/93625c107d6b4905.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Автомобілі з російськими номерними
знаками до 11 березня мають залишити Литву та всю територію Євросоюзу.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це повідомляє литовська
митниця.<span></span></span></p><a name='more'></a><span> </span><span> <span> </span><span> <span> <span> </span></span></span></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;">За її даними, на території Литви досі
перебувають люди, які керують автомобілями, зареєстрованими в Росії. До 11
березня вони повинні або зареєструвати транспортні засоби в Литві, або виїхати
з ЄС.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span>Люди, які не зроблять відповідних
документів та реєстрацій, а також матимуть російську реєстрацію, будуть вважатися
такими, що порушили законодавство, і притягуватимуться до відповідальності.
Стаття передбачає штраф та конфіскацію авто.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Виняток поширюється на громадян
Російської Федерації, які прямують транзитом в Калінінградську область або з
неї на транспортних засобах, зареєстрованих в Росії за спрощеним проїзним
документом (СПД). Він не може тривати більше, ніж 24 години.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Від 15 лютого на території сусідньої з
Литвою Латвії вже почали діяти поправки до "Закону про дорожній рух",
які дозволяють конфіскувати автомобілі з російськими номерами.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-61840278135388544552024-03-05T15:31:00.008+02:002024-03-05T15:31:55.703+02:00У Європарламенті розглянуть угоду про зону вільної торгівлі з Україною наступного тижня - Висоцький<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvvj6eK2RND7jFnQFCHoXakymzk26e9mXHjsjo8wJwu2iGwjoWCn6gnlJYL6XnfZWdlEd6fqh4TY3PjKaEQWw1pZtrL256xt1hd55WqecD0bFXU8QaQIDV5N-YCYEN9ZqYm5BlaBkU-F-lxje24Td9Bpb5K7Z7LtNuzT7OkdGOVZcO-nbvpMTyOy8XC9hV/s630/630_360_1568980045-656.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvvj6eK2RND7jFnQFCHoXakymzk26e9mXHjsjo8wJwu2iGwjoWCn6gnlJYL6XnfZWdlEd6fqh4TY3PjKaEQWw1pZtrL256xt1hd55WqecD0bFXU8QaQIDV5N-YCYEN9ZqYm5BlaBkU-F-lxje24Td9Bpb5K7Z7LtNuzT7OkdGOVZcO-nbvpMTyOy8XC9hV/w200-h114/630_360_1568980045-656.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"> <span> </span><span> </span><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;">Профільний комітет Європарламенту
розгляне угоду про зону вільної торгівлі з Україною наступного тижня.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Про це в ефірі телемарафону «Єдині
новини» сказав перший заступник міністра аграрної політики та продовольства
України Тарас Висоцький, коментуючи стратегію мінімізації наслідків блокади
українських кордонів польськими фермерами, передає Укрінформ.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>“В уряді йде активна робота над тим, щоб
продовжити зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, яка добігає
кінця 5 червня цього року. Для України це стратегічно важливо, оскільки це
дасть впевненість та горизонт планування для вітчизняних виробників”, - сказав
Висоцький.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>За його словами, від цієї угоди
залежить, в тому числі, і потенційна позиція Євросоюзу та, зокрема, польських
мітингувальників.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>“Наступного тижня очікується розгляд
цієї угоди в профільному комітеті Європарламенту. Тому зараз наші урядовці
активно працюють в Брюсселі, щоб домовленості були успішно реалізовані для
України та українських фермерів, як одних із найбільших постачальників харчової
продукції до Європи”, - зазначив Висоцький.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Коментуючи ситуацію з блокадою кордонів,
він наголосив, що не лише українські, а й польські виробники втрачають чималу
частку доходів від зменшення обсягів торгівлі сільськогосподарської продукції
та продуктами харчування з Україною.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>“Країни Європейського Союзу усе ж
потребують імпорту продуктів харчування з третіх країн, тому ми сподіваємось,
що наші логічні аргументи дозволять ситуацію вирішити раніше, ніж
мітингувальники, як анонсовано, знову повернуться до блокування кордонів. Адже
страждають економіки обох країн. У лютому через блокаду кордону бюджет України,
наприклад, не отримав 8 млрд грн, а з часу попередніх протестів, тобто з
листопада минулого року, втрати оцінюються у 20 млрд грн”, - сказав Висоцький.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Він також засудив рішення Польщі про
продовження імпорту агропродукції з країни-агресора.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>“Стосовно імпорту агропродукції
європейських країн з країни-агресора є відповідна заява нашого уряду про
неприйнятність такої торгівлі, оскільки це підтримує спроможність до агресії.
Ми сподіваємось, що європейські колеги до нас прислухаються, та заборона на
торгівлю з Росією буде застосована”, - заявив Висоцький.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> <span> </span></span>Як повідомляв Укрінформ, з 9 лютого 2024
року на території Польщі біля кордону з Україною тривають акції протесту
фермерів на дорогах, які ведуть до пунктів пропуску. Головними вимогами
протестувальників є заборона імпорту української агропродукції і відмова Польщі
від Європейського зеленого курсу. За цей час сталося п'ять випадків висипання
українських агрокультур з вантажних вагонів на колії чи з вантажівок на
дорогах.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-8391207143828373176.post-49632953603849078402024-03-05T11:15:00.007+02:002024-03-05T11:15:37.069+02:00ЄС планує розширити збір даних про авіапасажирів<p></p><div class="separator" style="clear: both; text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKV1ib6T946p1l5zt4F2taTq2se7hoAGVi4XyADhqasTH848_P0wOnyXANkwNeLsSzoD_xtQJLVV-RHlhWUTJYIJkvXMyfbzkrbJDg9-ihHCd-uwh9THQ3l8x8qMmADNc3tLREWhJaZJ4YJJqe6Bny0ftD7Q7ScPwB1pK7d3FW7HmC_eXoZ8dJl0CMK4MQ/s630/630_360_1509017318-6479.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" data-original-height="360" data-original-width="630" height="114" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgKV1ib6T946p1l5zt4F2taTq2se7hoAGVi4XyADhqasTH848_P0wOnyXANkwNeLsSzoD_xtQJLVV-RHlhWUTJYIJkvXMyfbzkrbJDg9-ihHCd-uwh9THQ3l8x8qMmADNc3tLREWhJaZJ4YJJqe6Bny0ftD7Q7ScPwB1pK7d3FW7HmC_eXoZ8dJl0CMK4MQ/w200-h114/630_360_1509017318-6479.jpg" width="200" /></a></div><p style="line-height: normal; margin-bottom: .0001pt; margin-bottom: 0cm; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span style="font-family: "Times New Roman", "serif"; font-size: 14pt; text-align: justify; text-indent: 35.45pt;"><span> </span>Переговорні команди Ради ЄС та
Європарламенту досягли попередньої згоди щодо посилення контролю за даними
авіапасажирів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як повідомляє Укрінформ, така інформація
оприлюднена сьогодні на сайті Європейської ради.<span></span></span></p><a name='more'></a><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>«Сьогодні переговорники від
Бельгійського головування в ЄС та від Європейського парламенту дійшли
попередньої згоди довкола двох регуляторних документів, що стосуються збору та
використання даних авіапасажирів для прикордонного контролю та для правоохоронних
дій. Нові правила покращать обробку даних в системі Попередньої інформації про
пасажирів (API) для перевірки пасажирів до їх прибуття на зовнішні кордони ЄС,
а також для боротьби з тероризмом та іншими серйозними злочинами», -
йдеться у повідомленні.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Як зазначається, додаткова система
контролю доповнить вже існуючу базу даних імен авіапасажирів (PNR) та
поширюватиметься на авіарейси, що прибувають з-поза меж ЄС. В той же час
країни-члени можуть запроваджувати такий контроль і на внутрішніх рейсах в
межах ЄС, наприклад, за запитом та в інтересах правоохоронних органів. Спільне
використання баз даних API та PNR дозволить більш ефективно ідентифікувати
пасажирів «високого ризику» або підозрілих осіб.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Попередня інформація про пасажирів
включатиме ідентифікаційні деталі документів, що використовуються під час
подорожі. База даних API включатиме інформацію щодо імені пасажира, дати
народження, громадянства, типу та номеру документів, що використовуються під
час подорожі, а також інформацію про номер місця в літаку та багажну
інформацію.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>За збирання такої інформації
відповідатимуть компанії-авіаперевізники, які будуть також зобов’язані
передавати певну інформацію щодо рейсу, таку як його ідентифікаційний номер,
коди аеропорту, а також час вильоту/приземлення.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Інформація про пасажирів, як правило,
збиратиметься за допомогою автоматизованих систем, наприклад, приладів для
сканування біометричних паспортів, а також у ручному режимі, якщо такий автоматизований
контроль не є можливим. Зібрані в «ручному режимі» дані під час реєстрації
пасажира зберігатимуться принаймні два роки.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Всі згадані бази даних будуть об’єднані
в єдину електронну систему, якою зможуть скористатися органи прикордонного
контролю та правоохоронці, без необхідності звертатися окремо до конкретних
авіаперевізників для отримання такої інформації про пасажирів.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span><span> </span><span> </span>Погоджений сьогодні проєкт регуляторних
правил щодо контролю за даними авіапасажирів має пройти етап формального
затвердження на рівні Ради ЄС та Європейського парламенту.<br /></span><span style="font-family: "Times New Roman","serif"; font-size: 14.0pt;"><span> </span><span> </span>Як повідомляв Укрінформ, Президент
України Володимир Зеленський підписав євроінтеграційний закон, який
спрощує державне регулювання авіаційної галузі та створює передумови для
якнайшвидшого відновлення діяльності вітчизняних авіаперевізників та
аеродромів.</span><p></p><p></p>
Центр європейської інформації "Буковина-Європа"http://www.blogger.com/profile/16604454956298813443noreply@blogger.com0