
За словами
естонського дипломата, Таллінн підіймає це питання у діалозі з Києвом на самому
найвищому політичному рівні. «У нас є діалог на рівні прем’єр-міністра, з
українським міністром фінансів – ми робимо все, що можемо. Ми думаємо, що це
помилка, але ця помилка повинна бути виправлена», - наголосила вона.
Відповідаючи на запитання, якою є реакція на це української сторони, Таел
зазначила, що наскільки їй відомо, зараз українська влада вимагає доказу у вигляді
«листа від OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development,
Організація з економічного співробітництва та розвитку, ОЕСР), де членами є
багаті та найбільш розвинуті країни світу». «Естонія – член організації.
Членство в ОЕСР вже пояснює, що ми не є країною з ухиленням від податків. Але
зараз вам це потрібно на папері від ОЕСР, що трошки дивно. Ми повинні
подивитися, чи це можливо», - додала Таел.
При цьому
постійний представник сказала, що у естонської сторони немає розуміння, чому це
робиться. «Я повинна сказати, що в цьому процесі у нас немає ніякого розуміння
взагалі. Нас не проінформували, це було так, як нас атакували зі спини, наші
підприємці дуже занепокоєні, їм завдали реальної шкоди. Це сталося наприкінці
минулого року, і до сьогодні ми очікуємо на правильний контакт, хто може
реально щось зробити з цим в Україні», - зазначила посол. Разом з тим вона не
вважає, що це питання вплине на позицію ЄС в цілому стосовно санкцій для Росії
через її агресію по відношенню до України. «Цілком очевидно, що санкції проти
Росії – окрема тема. Санкцій там через дуже добру причину, і ця причина не була
усунута. Санкції були продовжені, і я очікую, що вони будуть продовжуватися так
довго, як це буде необхідно. Але це не значить, що ці питання окремих держав-членів
не шкодять вашим відносинам з ЄС як таким. Як ви бачите, я дуже серйозна з
цього приводу. Ми сподіваємося, що це швидко буде вирішено», - наголосила Таел.
Як відомо,
Естонія головувала в ЄС у другій половині 2017 року. Це було перше головування Таллінна
в ЄС з часу набуття членства у 2004 році. Як повідомляв УНІАН, наприкінці
грудня 2017 року Кабінет міністрів розширив перелік держав, операції з
резидентами яких визнаються контрольованими для цілей трансфертного
ціноутворення. В перелік держав додані такі країни: Гваделупа, Гватемала,
Французька Гвіана, Співдружність Домінікани, Домініканська Республіка, Естонія,
Іран, Куба, Лаос, Латвія, Ліван, Маврикій, Мальта, Марокко, Монако, ОАЕ,
Сінгапур, Грузія та Угорщина. 19 січня міністр фінансів Олександр Данилюк
заявив, що Мінфін розглядає можливість виключення Естонії та Латвії з переліку
держав, операції з резидентами яких визнаються контрольованими для цілей
трансфертного ціноутворення.
Немає коментарів:
Дописати коментар