Саміт Україна-ЄС. Чого досягли, а чого не змогли

У Брюсселі відбулася зустріч, на якій піднімалися питання ув'язнених у РФ українців, Північного потоку-2, анексії Криму і конфлікту на Донбасі.

Ювілейний, 20-й саміт Євросоюзу з Україною відзначився від попередніх років прийняттям підсумкової декларації. У ній ЄС визнав європейські прагнення і привітав європейський вибір України.

Брюссель визнав значний прогрес у реформах, що приводяться українською владою, однак двічі наголосив на важливості прискорення реформ в Україні. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 У саміті, який відбувся 9 липня в Брюсселі, взяли участь глава Європейської Ради Дональд Туск, глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер і президент України Петро Порошенко.

 Туск на підсумковій прес-конференції висловив надію, що президент США Дональд Трамп підніме питання політв'язнів під час зустрічі зі своїм російським колегою Володимиром Путіним, яка відбудеться 16 липня в Гельсінкі.

Відповідне прохання Туск пообіцяв передати Трампу через нового посла Сполучених Штатів при ЄС.

 "Ми всі повинні нагадувати керівництву Росії, що імідж Росії залежить не тільки від організації чемпіонату світу з футболу", - зазначив Туск.

Порошенко підняв питання будівництва газопроводу Північний потік-2, назвавши його геополітично мотивованим проектом і закликавши його зупинити, оскільки проект принесе негативні наслідки.

Туск нагадав, що Єврокомісія хоче отримати мандат на застосування законодавства ЄС до Північного потоку-2.

"На жаль, у нас поки є держави-члени з напоказ іншою думкою", - уточнив він і додав, що, на його особисту думку, цей трубопровід стане помилкою, оскільки він не відповідає інтересам і правилам ЄС.

Північний потік-2 у підсумковому документі не вказується.

 Не оминули увагою й катастрофу літака рейсу MH17, висловивши надію на ефективне судове переслідування відповідальних за цю трагедію.

Туск закликав Росію взяти на себе відповідальність і в повній мірі співпрацювати зі слідством для встановлення справедливості. Як відомо, Москва заперечує свою причетність.

Порошенко розповів про домовленість про спільне бачення секторальної інтеграції України в цифрову, енергетичну і митну сфери, а також про співпрацю в рамках шенгенської зони.

Усі три лідери окремо згадали про безвізовий режим, який запрацював у червні минулого року. Глава Єврокомісії підтвердив відсутність будь-яких проблем у цьому відношенні.

"Це ще раз підтверджує, що українці - люди, які заслуговують на довіру", - підкреслив Юнкер.

Він вказав й на зростання обсягів торгівлі між ЄС і Україною в минулому році на 24 відсотки, а також повідомив, що кількість українських компаній, що займаються експортом у Євросоюз, збільшилася з 10 тисяч до понад 14 тисяч.

Туск, скориставшись нагодою, прокоментував польсько-українські відносини і переосмислення історичного минулого.

"Незалежність України і безпека Польщі й усього регіону багато в чому залежить від відносин між Києвом і Варшавою. До конфлікту між нами можуть прагнути тільки наші противники", - написав він у Twitter.

 Цікаво, що весь свій п'ятихвилинний виступ глава Євроради провів українською мовою.

Також, за словами Туска, Брюссель чекає на виконання мінських угод і відзначає відповідальність Росії за війну на сході України.

Брюссель визнав значний прогрес у реформах, що приводяться Києвом.

"Я більш ніж задоволений прогресом, досягнутим нами за останні чотири роки", - додав від себе Юнкер.

Однак, на відміну від позитивних виступів Туска і Юнкера, спільна заява містила й критику. Так, у ЄС очікують збереження темпів реформ й у передвиборний період.

У комюніке двічі вказується про важливість прискорення реформ в Україні, зокрема тих, що стосуються боротьби з корупцією.

Юнкер підкреслив, що ніколи б не назвав Україну корумпованою країною, але вказав на те, що корупції в країні все ж багато, тому боротьба з нею - нагальний обов'язок для України.

Ще один принципове для України питання - міжнародна миротворча місія на Донбасі.

Глава представництва ЄС в Україні Г'юг Мінгареллі напередодні саміту повідомив, що про це європейські лідери повинні говорити з українським президентом у Брюсселі.

Однак у спільній декларації саміту це питання не згадується.

Підсумкова заява саміту визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір, як це зазначено в Угоді про асоціацію.

Документ констатує, що Європейський Союз вітає вже досягнуті Україною результати в ході виконання Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі.

 Країни європейського блоку також вітають прагнення українців наблизити законодавство України до законів, якими користується ЄС.

 У заяві також вітається прийняття закону про Вищий антикорупційний суд, але з зауваженням, що ЄС з нетерпінням чекає швидкого прийняття необхідних поправок.

У декларації саміту ЄС закликав негайно звільнити всіх незаконно затриманих і ув'язнених громадян України в Криму і Росії.

У документі поіменно названі шість політв'язнів: режисер Олег Сенцов і затриманий з ним Олександр Кольченко, фермер Володимир Балух і Станіслав Клих, які, як і Сенцов, голодують, активіст Олександр Шумков і журналіст Роман Сущенко.

 Двосторонній саміт завершився більш жорсткою, ніж зазвичай, заявою про російську агресію в Україні. У підсумковому документі дається чітке визначення дій Росії проти України, де лідери ЄС згодні з тим, що агресія РФ почалася ще в лютому 2014 року.

"Ми ще раз рішуче засуджуємо відверте порушення суверенітету і територіальної цілісності України внаслідок агресії з боку збройних сил Росії, яка триває від лютого 2014 року", - йдеться в заяві.

У документі окремо засуджується зведення Керченського моста без узгодження з Україною.

"Ми продовжуємо засуджувати незаконну анексію Криму і Севастополя Росією, проведення виборів на незаконно анексованому півострові і погіршення становища з правами людини на цій території. Ми також засуджуємо будівництво моста через Керченську протоку без згоди України, подальшу мілітаризацію півострова, Чорного і Азовського морів", - йдеться в документі.

 У комюніке підкреслюється відповідальність РФ за реалізацію мінських домовленостей.

У декларації ЄС підтвердив роль України як стратегічного газового транзитера, що забезпечує постачання. Сторони підтвердили готовність провести консультації з Россині з питання транзиту газу після закінчення нинішнього контракту наприкінці 2019 року.

 Але про Північний потік-2, другу чергу газопроводу, яку РФ хоче прокласти по дну Балтійського моря в ЄС, у комюніке мови не йде.

17 липня в Берліні має відбутися зустріч ЄС, України і Росії, на якій сторони говоритимуть про укладення нової російсько-української газової угоди і збереження транзиту російських вуглеводнів через українську територію.