Антиєвропейські популісти очікують великих перемог на виборах до Європарламенту, − опитування

     Вперше може бути створена права коаліція більшості: з християнських демократів, консерваторів і радикальних правих депутатів.
              Популістські “антиєвропейські” партії очікують на великий успіх на виборах до Європарламенту у червні, які можуть різко зрушити баланс у законодавчій інституції Євросоюзу вправо.
                Про це пише The Guardian з посиланням на опитування в усіх 27 країнах-членах блоку у поєднанні з моделюванням результатів національних партій на минулих виборах до органу. 

            Праворадикальні партії мають намір стати першими в дев’яти країнах, включно з Австрією, Францією та Польщею. На друге або третє місце претендують в інших дев’яти країнах, серед яких є Німеччина, Іспанія, Португалія та Швеція. У парламенті вперше можуть створити праву коаліцію більшості − з християнських демократів, консерваторів і радикальних правих депутатів.
            Аналітики кажуть, що наступний Європейський парламент може заблокувати “зелену угоду” Європи – ініціативу зробити європейський континент кліматично нейтральним до 2050 року, а також зайняти жорсткішу позицію щодо міграції, розширення блоку та підтримки України.
                    Вони вважають, що це може вплинути на внутрішні дебати, що зміцнить “вісь урядів, які намагаються обмежити вплив ЄС зсередини”: Угорщини, Італії, Словаччини, Швеції та, якщо “Партія свободи” Герта Вілдерса очолить свій новий уряд, Нідерландів. 
                        Можливе повернення Дональда Трампа на посаду президента США та євроскептична коаліція в Європейському парламенті може призвести до відмови від “міжнародного партнерства на захист європейських інтересів і цінностей”.
            Прогнози показали, що головні політичні групи в парламенті − правоцентристська Європейська народна партія (EPP), лівоцентристські соціалісти і демократи (S&D), центристська партія “Оновити Європу” (RE) і Зелені (G/EFA) – усі вони втрачають місця у ЄП.
                Радикальніші ліві групи і особливо популістські праві, включно з Європейською групою консерваторів і реформістів (ECR) і ультраправою “Ідентичність і демократія” (ID), мають стати головними переможцями, вперше з реальною можливістю увійти до коаліції більшості.
                Хоча EPP, ймовірно, залишиться найбільшою групою, збереже свої повноваження встановлювати порядок денний і визначати вибір наступного президента Комісії, стверджується, що популісти, особливо радикальні праві, матимуть більше голосів, ніж будь-коли раніше. Опитування показує, що їхні голоси матимуть найбільшу вагу в кількох державах-засновниках, причому “Брати Італії” Джорджі Мелоні, за прогнозами, збільшать число депутатів Європарламенту до 27, а “Національне об’єднання” Марін Ле Пен може отримати рекордні 25 місць.
                    Очікується, що в Австрії праворадикальна Партія свободи (FPÖ) подвоїть загальну кількість членів Європарламенту до шести, тоді як у Німеччині ультраправа Альтернатива для Німеччини (AfD) − до 19. 
                “Популістські євроскептичні партії, ймовірно, займуть перше місце в Австрії, Бельгії, Чехії, Франції, Угорщині, Італії, Нідерландах, Польщі та Словаччині, а друге або третє місце в Болгарії, Естонії, Фінляндії, Німеччині, Латвії, Португалії, Румунії, Іспанії і Швеції”, − підсумовує The Guardian.
                        Вибори до Європарламенту відбудуться 6-9 червня.
                    Європарламент обирається кожні п'ять років громадянами держав-членів ЄС на основі виборчого права через загальне голосування. Разом з Радою ЄС парламент утворює двопалатну законодавчу гілку влади ЄС, і вважається одним із найвпливовіших законодавчих органів світу.
                    Депутати Європарламенту діляться на партійні фракції. Інституція засідає в Страсбурзі, Брюсселі та Люксембурзі. Зараз у парламенті представлено сім фракцій, а також низка безпартійних делегатів. У своїх рідних країнах парламентарі є членами близько 160 різних партій.
                    Місця в Європарламенті зазвичай розподіляють пропорційно чисельності населення кожної країни. Наразі в ньому 705 депутатів, але після виходу Великої Британії з ЄС 73 місця залишилися незайнятими. 27 місць були раніше розподілені між 14 найменш представленими країнами ЄС.
                    У червні комітет Європарламенту з конституційних питань запропонував збільшити кількість місць на 11, розділивши їх між дев'ятьма країнами. Відомо, що Іспанія і Нідерланди отримають по два додаткових місця. Австрія, Данія, Фінляндія, Словаччина, Латвія, Словенія та Ірландія матимуть по одному додатковому місцю.