В Україні спостерігається зростання частки вуглецево-нейтральної «зеленої» електроенергії

Останнім часом в Україні спостерігається стійка тенденція до скорочення виробництва електричної енергії на пиловугільних енергоблоках теплових електростанцій та зростання частки вуглецево-нейтральної «зеленої» електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел (ВДЕ).
   Наразі встановлена потужність таких об’єктів наближається до 9 ГВт, враховуючи малі електростанції домогосподарств.
           Про це повідомляє Міністерство енергетики України.    В українській енергосистемі вже зафіксовані випадки, коли за добу з відновлюваних джерел (включно із великими ГЕС) було вироблено більше електричної енергії, ніж загальна електроенергія, вироблена усіма тепловими електростанціями і теплоелектроцентралями України.
      Частка кліматично нейтральної електричної енергії, виробленої на атомних електростанціях, великих ГЕС та з відновлюваних джерел енергії  за підсумками 2020 року покриває близько 2/3 всього споживання.
     З початку травня 2021 року станом на 26 травня частка електроенергії, виробленої атомною генерацією становить 58,7%, ГЕС та ГАЕС – 10,2%, ВДЕ – 9,1%, ТЕС та ТЕЦ – 20,5%, що становить п’яту частину  всієї виробленої електроенергії. В літній період, внаслідок збільшення генерації з ВДЕ, частка низьковуглецевої електроенергії зростає до 80%. Отже, загалом українську енергетику можна віднести до низьковуглецевих.
       Так, за підсумками 2020 року теплові електростанції виробили лише 27,2%, тоді як у 2016 році частка генерації ТЕС в загальному виробництві електроенергії складала 32,2%. Отже, частка теплової генерації в загальному виробництві електроенергії за період зменшилась на 5%.
         «Ця тенденція збережеться й надалі. Відповідно до затвердженого Міненерго прогнозного балансу електричної енергії за підсумками поточного року очікується подальше скорочення вугільної генерації ТЕС до 25,6%», – наголошує заступник Міністра Максим Немчинов. 
        Водночас важливо, щоб цей процес відбувався з урахуванням спроможності української економіки стимулювати розвиток відновлюваної енергетики та української енергосистеми прийняти такі об’єкти. Зокрема, українським споживачам має бути гарантоване якісне, надійне та безперебійне постачання електричної енергії незалежно від погодних умов.
      Також Міністерство енергетики наразі працює над актуалізацією Національного плану скорочення викидів та розробленням механізмів його фінансування. Це дозволить  зменшувати викиди в атмосферу завдяки виведенню з експлуатації застарілих енергоблоків ТЕС та одночасному встановленню ефективних електрофільтрів на енергоблоках, які залишаться в експлуатації для забезпечення енергетичної безпеки держави.
             Нагадаємо, Україна приєдналася до Європейського зеленого курсу.
             Довідково
          Європейський зелений курс є дорожньою картою заходів, які перетворять ЄС на ефективну, стійку та конкурентоспроможну економіку, визначать засоби перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року, стимулюючи розвиток економіки, покращення здоров’я та якості життя людей, а також трансформують кліматичні та екологічні виклики на можливості у всіх сферах та політиках ЄС, гарантуючи справедливий та інклюзивний характер зеленого переходу.
    Ключовими напрямами Європейського зеленого курсу є чиста енергія, кліматична дія, будівництво та реновація, стійка промисловість, стійка мобільність, зменшення забруднення довкілля, біорозмаїття, стійка аграрна політика (стратегія «Від лану до столу»).