На засіданні Євроради обговорять допомогу Україні та стратегію розвитку ЄС на п'ять років

        Глави держав та урядів ЄС, які протягом двох днів, 27-28 червня, братимуть участь у засіданні Європейської Ради, розглянуть подальшу допомогу Україні та стратегію розвитку ЄС на наступні п’ять років.
                 Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

                    «Лідери ЄС обговорять Стратегічний порядок денний на 2024-2029 роки, наступний інституційний цикл, Україну, Близький Схід, безпеку й оборону, конкурентоспроможність та інші теми», - йдеться в офіційному повідомленні з цього приводу на сайті Європейської Ради.
                        Напередодні, у листі–запрошенні до європейських лідерів на участь у саміті, президент Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що дводенне засідання Європейської Ради розпочнеться зі спілкування з Президентом України Володимиром Зеленським.
                      «У конкретному вимірі, наша зустріч розпочнеться у четвер 27 червня о 14.00 з обміну (думками) з Президентом Зеленським. Це надасть нам можливість обговорити ситуацію на місці, а також відмітити певні досягнення з часу минулої зустрічі», - зазначив Мішель.
                Важливою темою зустрічі буде затвердження порядку використання надходжень від заблокованих в Європі російських активів для підтримки України, у тому числі – для надання військової допомоги в рамках Європейського фонду миру.
                  Як напередодні заявив високий представник ЄС Жозеп Боррель, перший транш від надходжень з заблокованих активів Центробанку РФ в обсязі 1,4 мільярда євро Україна зможе отримати вже у липні, ще один мільярд євро – до кінця року. 90 відсотків з цих надзвичайних прибутків будуть спрямовані в Європейський фонд миру (ЄФМ) для прямої закупівлі військового обладнання для України, в першу чергу – засобів ППО та боєприпасів.
            Лідери також розглянуть можливі шляхи розблокування інших перерахувань для України в рамках Європейського фонду миру, оскільки наразі «одна країна» блокує правові документи щодо реалізації українського фонду допомоги в рамках ЄФМ та 8-й транш військової допомоги ЄС на загальну суму близько у 6 мільярдів євро.
                Як очікується, лідери обговорять шляхи подальшого залучення міжнародної уваги до зусиль із встановлення стійкого та справедливого миру в Україні.
                   За інформацією з дипломатичних джерел, сьогодні Україна і ЄС можуть підписати угоду про безпекові зобов’язання. Як зазначив напередодні високопоставлений чиновник ЄС, під час саміту очікується прибуття «високого гостя», хоча час такого прибуття та ім’я такого гостя не розголошується.
            Відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу щодо доданої вартості безпекової угоди між Україною і ЄС, у порівнянні із вже укладеними двосторонніми документами такого роду з країнами ЄС та іншими міжнародними партнерами, згаданий високопоставлений чиновник ЄС зауважив, що таке питання є справедливим, оскільки ЄС – це не країна-член, це організація, і саме тому її безпекова угода з Україною матиме свої відмінності.
                «Тож не йдеться про те, що ми закуповуємо зброю на ринку або самі виробляємо необхідну зброю. Ми – це організація, яка може надати різні виді підтримки, за різними напрямками компетенції. Це потужні безпекові зобов’язання, зокрема, в рамках Європейського фонду миру, але й гарантій іншої природи , - в тому, що стосується надання фінансової допомоги, забезпечення доступу до Єдиного ринку ЄС, на основі зобов’язань, які ми вже прийняли у минулому».
                 За його словами, оскільки не всі країни-члени ЄС підписали двосторонні безпекові угоди з Україною, широка угода про безпекові гарантії з ЄС буде своєрідною «парасолькою», яка поєднає всі країни ЄС, кожна з яких зможе зробити власний внесок у виконання спільних зобов’язань.
                Серед головних питань саміту ЄС – ухвалення європейського Стратегічного порядку денного на 2024-2029 роки та визначення наступного інституційного циклу. Цей цикл співпадає із терміном діяльності нових Європейських інституцій, які наразі проходять через процес формування керівних структур. Зокрема, лідери ЄС мають дійти згоди щодо погодження ключових керівників ключових Євроінституцій.
                    За попередньою інформацією, країни ЄС погодилися з тим, що президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейського парламенту Роберта Мецола залишаться на своїх позиціях. Посаду президента Європейської Ради може отримати колишній прем'єр-міністр Португалії Антоніу Кошта, виконання обов’язків високого представника ЄС з питань зовнішньої політики й безпеки може бути доручено керівниці уряду Естонії Каї Каллас. Втім, за інформацією дипломатичних джерел, дискусії навколо призначення згаданих кандидатур все ще тривають.
            Окремим блоком глави держав та урядів ЄС розглянуть питання європейської безпеки та оборони, зокрема, практичні інструменти із нарощування спроможностей європейської оборонної промисловості та підвищення рівня взаємосумісності між збройними силами країн-членів ЄС. Предметом обговорення також стануть ситуація з безпеки у Чорному морі та реагування на посилення гібридних атак Росії проти країн ЄС.
                Крім того, лідери ЄС обговорять ситуацію на Близькому Сході, припинення вогню у Газі, звільнення всіх заручників, та шляхи пошуку мирної угоди на основі «двох держав».
                        У міжнародному блоці буде також відображення дій влади Грузії, яка, всупереч волі власного народу, ухвалила законодавство, що є несумісним із курсом країни на європейську інтеграцію.
                        Як вже повідомлялося, сьогодні в Брюсселі розпочинається дводенна зустріч Європейської Ради, яка визначить шлях розвитку ЄС на наступні п’ять років та керівний склад ключових європейських інституцій. Одним із ключових питань саміту буде продовження військової та фінансової підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.